Олесь Ільченко «Загадкові світи старої обсерваторії»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницька фантастика
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Олесь Ільченко. Загадкові світи старої обсерваторії. – К.: Грані-Т, 2008. – 96 с.

Подорожі Оленки і Влада іншими світами за допомогою старої обсерваторії тривають. У цій книзі їх шість, хоча могло бути скільки завгодно, бо герої так само емоційно не змінюються, хоча іноді згадують свої минулі подорожі.

Професор Філ не змінився, він так само дивакуватий, але до одного науковця додався ще один – мексиканець Мігель (чомусь особисто мені він нагадав іншого героя, теж мексиканця і професора, який полював на НЛО). Хоча посилання на творчість не дитячого режисера Фелліні, по сумісництву – товариша Філа, у тексті явно зайве.

Зірка Мензатюк «Казочки-куцохвостики»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Зірка Мензатюк. Казочки-куцохвостики. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2006. – 32 с.

Щонайперше ця книга привертає увагу своїм форматом: вона дуже велика, дитина не зможе тримати її в руках, а має покласти на стіл чи на ліжко. Книга розрахована на читання з батьками. У цьому казковому збірнику дуже багато гарних ілюстрацій, значно більше, ніж самого тексту, що вже пояснено у назві книги «казочки-куцохвостики».

Сєргій Махотін «Страшна зброя»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – шкільна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Сєргій Махотін. Страшна зброя. – К.: Грані-Т, 2008. – 144 с.

За мого дитинства популярною була книга «Денискины истории», у яких просто, але цікаво розповідалося про життя маленького хлопчика і те, як він відкриває для себе світ. «Страшна зброя» подібна до тої книги, її герої – здебільшого школярі, які мешкають в одому дворі.

Двір – це простір, який поєднує дітей і дорослих. Тут є і хлопчики, і дівчатка – всі вони активні, а іноді й неоднозначні, живі персонажі, в яких можна упізнати якщо не себе та своїх однолітків, то деяких мешканців власного двору.

Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Іван Андрусяк. Зайчикова книжечка. – К.: Грані-Т, 2008. – 48 с.

Про кого може бути книжка із назвою «Зайчикова книжечка»? Звісно, про зайців!

Головний герой цих історій – сміливий зайчик, а дія відбувається у лісі.

Особливістю усіх цих творів є ритмізація, коли часом здається, що читаєш вірші, а не прозу. Ось приклад:

«А тут його раптом як підмінили. Мов додалося в Зайчика сили. Грядку копає хвацько, на славу! Що ж за зернятка – дуже цікаво...» (С.6).

Валерій Куклін «Місячний дракон»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – жахливо

Валерій Куклін. Місячний дракон. – К.: Грані-Т, 2008. – 80 с.

Малюнки у східному стилі. Заманлива назва. І ще одна книга для дорослих під виглядом твору для дітей. Категорію визначено відповідно до оформлення та серії.

Головні герої – принцеса і дракон. Чергова варіація казки про викрадення принцеси драконом. Що ж у ній особливого порівняно з сотнями подібних сюжетів?

Володимир Ганулич «Білий Камінчик Щастя»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – притча
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Володимир Ганулич. Білий Камінчик Щастя. – Луцьк: Твердиня, 2011. – 170 с.

«Білий Камінчик Щастя» – роман-казка «для кмітливих дітей, розумних підлітків та мудрих дорослих», як зазначено на першій сторінці. Можна подумати, що подібне зроблене для того, щоб привернути більшу кількість читачів, але цей підзаголовок є своєрідним засобом відсіяти тих, хто навряд сприйме все, що зустрінеться йому на сторінках цієї книги далі.

Білий камінчик щастя – метафора, втілена у матеріальному символі. Так значно простіше сприймати складну життєву філософію, особливо якщо книга адресована дітям.

Олександр Есаулов «Чорні археологи. Справа №2»

Категорія – реалізм, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницький детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Олександр Есаулов. Чорні археологи. Справа №2. – Вінниця: Видавництво «Теза», 2012. – 154 с.

З дитинства мені полюбилися дитячі детективи авторства Енід Блайтон, інтелектуальні, психологічно достовірні і пригодницькі, вони приваблювали і змушували шукати все нові і нові історії про невгамовних друзів-детективів. Єдиним мінусом у цих повістях було те, що дія відбувалася у зовсім інших реаліях, і багато що доводилося приймати на віру, покладаючись на логіку та інтуїцію іноземних героїв.

Твори Олександра Есаулова інші, вони так само логічні і пригодницькі, але дія відбувається тут, в Україні, за сучасних умов, і тому український читач здатний сам будувати логічні лінії та аналізувати події.

Галина Малик «Вуйко Йой і Лишиня»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – етнографічна казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Галина Малик. Вуйко Йой і Лишиня. – К.: Грані-Т, 2007. – 56 с.

Вуйко Йой особисто мені нагадав одночасно «Дядечка Ау» та Домовичка. В якомусь сенсі можна сказати, що цей персонаж є їхнім українізованим аналогом.

Прізвисько вуйка сформувалося традиційно: він часто повторює слово «йой».

Розгадати, звідки походить ім’я Лишиня, складніше. Він «лишній» чи «залишений»? Чи є якесь інше значення, яке я не прочитую?..

Вуйко Йой мешкає у старовинній хатинці посеред лісу. Він там хазяїн, або, як кажуть на Західній Україні, – вуйко. У цього персонажа багато друзів, які водночас є його палкими шанувальниками і слухачами.

Володимир Рутківський «Сторожова застава»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Володимир Рутківський. Сторожова застава. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 304 с.

«Як же ж я скучила за справжнім, добротно зробленим пригодницьким фентезі!» – такою була моя перша думка, коли я почала читати повість «Сторожова застава». Хоча за нинішніми мірками такий об’ємний твір важко назвати повістю – це вже повноцінний роман.

Можна сказати, якщо користуватися сучасною термінологією, що це роман «про попаданців», оскільки головний герой Вітько Бубненко потрапляє у минуле Київської Русі і зустрічає там богатирів, про яких знає з народних легенд, – Іллю Муровця, ще зовсім юного Олешка Поповича і не знаного нами діда Овсія.

Олесь Ільченко «Козак, король, крук»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – іронічні казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – погано

Олесь Ільченко. Козак, король, крук. – К.: Грані-Т, 2007. – 96 с.

Нарешті мені зустрілася книга, де правдиво сказано, що це «іронічні казки». Зазвичай таке приховується, і дивуєшся, що ж у книзі для дітей робить інформація, яка може бути нормально сприйнята лише дорослими?

Казок сім – англійська, японська, китайська, французька, українська, німецька та єврейська. Це не стилізації і не адаптації, а намагання зробити щось у дуже приблизному національному стилі в казковому антуражі із використанням штампів.

На превеликий жаль, не завжди вдається, навіть якщо зважити, що це «іронічні казки». Дещо з цього я спробую показати.

Іван Костиря «Казка про сонячних братів»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – філософські казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Іван Костиря. Казка про сонячних братів. – Донецьк: Донбас, 2012. – 114 с.

Вперше із «Казкою про сонячних братів» я зустрілася ще у дитинстві, зовсім в іншому оформленні й у відповідному віці. Чому починаю з цього? А тому, що у посмертному виданні зібрані казки Івана Костирі. Але це казки для різного віку: деякі будуть цікаві лише дошкільнятам, а деякі дошкільнятам ще рано читати.

Фантастична казкова повість «Казка про сонячних братів», з якої починається збірник, саме з тих творів, які залишають глибокий слід у душі. Це не просто казочка про промінці, як може видатися, коли дивишся на обкладинку. Це – історія про героїчну боротьбу за життя на Землі. І ніхто з дітей чи дорослих не повірить, що ті симпатичні створіннячка, яких намалював художник, здатні на героїчні вчинки.

Євгенія Кононенко «Неля сходить зі стелі»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – шкільне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Євгенія Кононенко. Неля сходить зі стелі. – К.: Грані-Т, 2009. – 80 с.

Друга частина історії про Нелю Миронюк починається з того моменту, на якому закінчується перша книга. Неля разом із батьком їде до бабусі, яка мешкає у лісі. Бабуся Неоніла дуже стара (насправді вона навіть не бабуся, а їхня пра-пар-пра якась родичка), та вона доглядає хвору маму Нелі, яка ні на що не реагує. Це позитивний персонаж, але залишається незрозумілим, чому Нелин батько не ділиться з нею подробицями свого життя.

Неоніла проти міста і сучасного життя і вважає, що такі, як вони, мають жити в лісі. Але ані батько, ані сама Неля з тим не погоджуються, і до лісу приїздять здебільшого тільки влітку. У тому будинку ноутбук Нелиного батька перетворюється на старовинну книгу, а, коли вимикається електрика, будинок освітлюють загадкові світильники-смолоскипи. Неоніла навіть каже, що мама Нелі не захворіла б, якби переїхала жити до лісу. Щоправда, поки не пояснюється, чому так відбувається.

Євгенія Кононенко «Неля, яка ходить по стелі»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – шкільне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Євгенія Кононенко. Неля, яка ходить по стелі. – К.: Грані-Т, 2008. – 80 с.

Непоказний малюнок на обкладинці і так само чудернацькі ілюстрації, дивна назва книги... Але несподівано зацікавлює з перших сторінок.

Нелі Миронець дев’ять років, вона ходить до третього класу спеціалізованої школи, але ця дівчинка дуже незвичайна. Вона вміє ходити по стелі, вчиться підключатися до Великої Системи (всесвітньої чи навіть міжгалактичної бази знань), а її волосся змінює колір відповідно до настрою хазяйки, але аж ніяк не за її бажанням.

З волоссям у Нелі зовсім біда: воно схоже на проволоку і може розплавити металеві ножиці, тому батько підстригає доньку спеціальними пластиковими. А якщо Неля сердиться і її волосся набуває чорного кольору, то таке пасмо може пропекти підлогу, якщо його раптом зрізати.

Наталка Малетич «Про Зайчика-Забудька та інші історії»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Наталка Малетич. Про Зайчика-Забудька та інші історії. – К.: Грані-Т, 2009. – 56 с.

До збірника «Про Зайчика-Забудька та інші історії» входить дев’ять повчальних історій про зайців і три самостійні казки.

Всі ці «історії про зайців» об’єднані двома головними персонажами – дівчинкою Вітусею та її Рожевим Зайцем.

Іграшка є порадником і вчителем дівчинки. І хоча книга дуже маленька, але кожна історія насичена подіями і допомагає подолати якийсь страх або якусь ваду характеру.

Катерина Паньо «Сонечко для мами Лу»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – погано

Катерина Паньо. Сонечко для мами Лу. – К.: Грані-Т, 2009. – 152 с.

Так вже сталося, що друга частина цього циклу – «Полювання на сліпса» – потрапила до мене значно раніше, ніж початок цієї історії. Хоча у тому є провина насамперед видавництва, бо ніде не зазначено, де перша, а де друга повісті.

«Сонечко для мами Лу» відрізняється від продовження, ця книга, як на мене, більш психологічно здорова, але відповідей про світ та його мешканців тут також не дочекатися. Світ є, він населений – на тому все, що не може не викликати сум. Бо у книзі мають бути пояснення, особливо якщо це книга для дітей.

Починається твір з того, що мама Лулуки захворіла на невідому хворобу, вона поводиться дивно, малює неіснуючі картини неіснуючими фарбами, втратила сенс життя і зв’язок з реальністю і навіть може померти.

Сашко Дерманський «Царство Яблукарство»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницька казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Сашко Дерманський. Царство Яблукарство. – Вінниця: Видавництво «Теза», 2008. – 192 с.

«Царство Яблукарство» – не перша книга цього автора, яку мені випало щастя прочитати, і тому я одразу приготувалася до великої кількості пригод, приправлених гумором і тонкою світоглядною філософією. Можливо, якби ця книга потрапила до моїх рук першою, то вона б мені сподобалося, але після надзвичайної «Смарагдової Книги...» і не менш чудової історії про вужа Ониська, розповідь про Царство Яблукарство і боротьбу із черговим підступним злом мене не вразила.

І тому згадка у тексті про «Короля Буків», який так подобається головному герою, викликала сум, хоча й посмішку. Бо це завжди кумедно, коли герої нового твору захоплюються іншими книгами того самого автора.

Але повернемося до сюжету «Царства Яблукарства». Натан – звичайний семикласник з типового українського міста, який, проте, любить проводити літо в селі у бабусі. Біля бабусиного будинку росте стара яблуня, чиї яблука надзвичайні на смак. Згодом виявиться, що вони ще й чарівні.

Оксана Лущевська «Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницький детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Оксана Лущевська. Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки. – К.: Грані-Т, 2009. – 80 с.

Хто такі химерики? І чому вони «дивні», коли вже «химерики»? Якась смислова тавтологія...

Зазначено, що це «різдвяний детектив». Тобто, тут обов’язково буде детективна інтрига та Різдво.

Оскільки детектив – жанр реалістичний, а Різдво є магічним часом, то реалізм або магія матимуть домінанту. І від того, якою вона буде, залежить форма твору та його структура. Але, на жаль, на мою думку, балансу між реалізмом і магією не вийшло: половина історії – це детективні пошуки химериків, половина – різдвяні дива.

Олена Лань «Бурдебач»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Олена Лань. Бурдебач. – Л.: Апріорія, 2012. – 156 с.

Що за невідома істота – бурдебач?

Не шукайте відповіді на перших сторінках цієї книги, бо походження бурдебачів – таємниця, про яку вони самі не дуже хочуть згадувати.

Відомо, що бурдебачі живуть у черевиках, користуються прихильністю чарівниці, яку називають Господинею, і володіють магією. Наприклад, вони можуть зменшувати різноманітні речі (і не лише речі), щоб легко переносити. А ще бурдебачі можуть обертатися на сов і літати.

Чарівництво у цій історії складне і багатогранне, розвивається за зрозумілими і логічними міфологічними законами, і тому навіть авторська фантазія сприймається цілком природно.

Тамара Мельниченко «Чим пахне дитинство»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Тамара Мельниченко. Чим пахне дитинство. – К.: Грані-Т, 2008. – 40 с.

Основна ідея збірника «Чим пахне дитинство» – запахи та відчуття від подій, які стають дитячими спогадами. Цей збірник – черговий калейдоскоп таких різнобарвних скелець-спогадів. Вони поблискують, але між ними немає нічого спільного.

Ніна Воскресенська «Руда Ворона»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – погано

Ніна Воскресенська. Руда Ворона. – К.: Грані-Т, 2008. – 136 с.

На обкладинці чи то птах-сирін, чи то руда ворона, як заявлено у назві. Руда Ворона – персонаж неоміфологічний. Лише вона, за законом цього світу, може остаточно подолати зло. Руда Ворона – це поєднання чистої душі людина, яка наважилася стати Рудою Вороною, й останнього сонячного променя.

Гарна легенда. Та за рахунок чого Руда Ворона має таку владу? Вона між добром і злом? Вона втілення Сонця? Вона отримала владу завдяки випробуванню?

Без міфологічного підгрунтя гарна легенда сприймається як вигадка.

Марина Павленко «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?»

Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – психологічна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Марина Павленко. Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів? – К.: Грані-Т, 2011. – 72 с.

Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів? А мріяти?

Здавалося б, нерівнозначні запитання, але для Ромчика і Ганнусі Сойченків – це запитання одного порядку.

Ми не можемо дізнатися напевно, що почувають і думають ці діти. Та й бачимо їх лише очима їхньої вчительки, а кожний розділ повісті – яскравий фрагмент з їхнього життя, уламок коштовного камінчика, що блиснув на сонці. Похнюплений дорослий такий спалах навіть не помітить, полонений сірістю, а для дитини – то справжній скарб.