Сєргій Махотін «Страшна зброя»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – шкільна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Сєргій Махотін. Страшна зброя. – К.: Грані-Т, 2008. – 144 с.

За мого дитинства популярною була книга «Денискины истории», у яких просто, але цікаво розповідалося про життя маленького хлопчика і те, як він відкриває для себе світ. «Страшна зброя» подібна до тої книги, її герої – здебільшого школярі, які мешкають в одому дворі.

Двір – це простір, який поєднує дітей і дорослих. Тут є і хлопчики, і дівчатка – всі вони активні, а іноді й неоднозначні, живі персонажі, в яких можна упізнати якщо не себе та своїх однолітків, то деяких мешканців власного двору.

Не обділяється увагою і школа, бо теж є вельми значною частиною дитячого життя.

І проблеми, які доводиться вирішувати героям, також типові і дуже важливі у цьому віці. Разом із героями читач і сам замислюється, чи є «нерозчинний цукор» та чи Снігуронька – сирота; ласує печеною картоплею з чужого поля; мандрує морями та континентами разом із жуком Гомером по сторінках підручника; налагоджує стосунки з вчителями, дізнається, що до дорослих можна почувати ті самі емоції, що й до однолітків; вчиться розрізняти справжніх і несправжніх хуліганів; замислюється, чи зміг би обійтися без найкращого друга, батьків та улюбленого пса Пірата; пробує, наче справжній детектив, по дрібницях дізнаватися, що відбувається у житті іншої людини, тощо.

Життя багатогранне, і не завжди воно може бути досліджене і зрозуміле лише завдяки самій реальності. Тому велике значення у цій книзі мають метафори, які іноді додають тексту казковості. Наприклад, хлопчик Семенко так повільно усе робив, що й не помітив, як його однолітки виросли і стали успішними, а він все ще готувався до тих уроків, які давно минули. Баба Ориська вдає глуху, але насправді може чути крізь стіни. Або дівчинка Галя, яка змогла побувати на Північному полюсі, де загубила улюблену скакалку, а тоді, вже в іншій історії, знайти цю скакалку мав претендент на руку і серце її мами. Та й оповідання «Страшна зброя» про дівчинку Оленку Тиху, яка від радості репетувала так, що від неї і дорослі під столи ховалися. У Світланки зачаровані кіски, і хлопчик, який за них смикає, щоразу зменшується; а інший хлопчик, який дуже хоче вирости, вростає у землю, мов дерево, і стає вище за будинки.

Метафорично піднімаються проблеми вибору професії, коли діти хочуть зовсім не того, чого їхні батьки, або пишуть свої імена на імпровізованій дошці пошани, стверджуючи, що в цьому під’їзді мешкають майбутні відомі полярник, співачка, льотчик та артист цирку. Музика живе в кожній живій істоті, її лише потрібно розбудити. Мишко викреслює зі словника слова «зараз» і «же», бо постійно чує їх у наказах своїх батьків, і ці слова зникають з ужитку. А бурчання і невдоволення представлені як епідемія, яка починається з дрібного вередування, а лікується увагою, турботою і любов’ю.

Багато у книзі гумору, хоча часто зрозуміло, що саме так і було в житті. Бо як інакше пояснити появу красуні-кішки абіссинської породи, яка відгукується лише на прізвисько «Гусєв»? Чи розповідь про Віталіка Шпалерного, який зажив швидкоплинної рекламної телевізійної слави, бо поряд із ними відкрився магазин «Шпалерний». Чи мініатюри про голодного і самотнього злодія або про собаку-розумницю, яка належала іноземній туристці.

Усі ці твори різноманітні, зачіпають великий спектр тем, а героїв дуже багато, але це не заважає їх сприймати.

Висновок: Напрочуд реалістична та психологічно правдива книга про дітей і шкільне життя. Вона допоможе читачам стати більш спостережливими до дійсності і до почуттів – своїх та інших людей.

Яна Стогова

Інші думки про книгу:

Coffee_limon "Відгук" - http://www.livelib.ru/book/1000725923