вівторок, 27 серпня 2019 р.

Оксана Лущевська «Інший дім»


Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – психологічна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре



Оксана Лущевська. Інший дім. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2013. – 128 с.

Тема покинутих дітей і нещасливих родин у сучасній українській літературі для дітей є не просто актуальною, а й модною. Проте, у цій книзі бачимо оригінальне вирішення проблеми.

У творі велика кількість конфліктних ліній. Ледь не від кожного персонажа тягнуться конфліктні ниточки, що робить повість цікавою для сприйняття. Незвична також структура твору: читачам пропонують поперемінно дивитися очима двох головних героїв – брата і сестри. Це два монологи, які, на жаль, дуже рідко утворюють діалог.
Отже, про конфлікти.
З одного боку Артем і Поля та їхній батько, з іншого – матір, яка поїхала жити в Америку, й у Нью-Йорку в неї тепер інша родина, інший дім. Тому і на обкладинці зображені два будинки, які не поєднуються. Тому у першому розділі так багато роздумів про Кінець Світу, який доморощені пророки призначили на поточний рік.
Діти спілкуються з матір’ю по скайпу, а їхній батько для неї не існує. Матір не відмовляє собі у задоволенні, щоб хоч якось принизити чоловіка, якого кинула. Та чи все так просто? Коли люди розлучаються, то у цьому винні обоє.
А страждають щонайперше діти. І тому Поля та Артем залишені напризволяще. У батька депресія, тривалий час він безробітний, не слідкує за собою. Чоловік починає змінюватися на краще лише тоді, коли відчуває, що може остаточно втратити дітей. Чим далі, тим цікавіше і глибше розкривається цей персонаж.
Брат і сестра ж якраз знаходяться у тому віці, коли так легко не подорослішати, а зламатися. Для Артема іспитом стає програш у спортивному змаганні та втрата життєвих орієнтирів, для Полі – самотність, а тоді перше кохання, своє та братове.
Раніше вони були разом, були щасливими талісманами один для одного, але пришов час боротися з обставинами поодинці. Це важко обом. А втручання в життя близької людини обертається чимось кепським. Як, наприклад, коли Поля приревнувала брата до його дівчини. Або, коли Артем накинувся на хлопців, яких помилково прийняв за хуліганів, що образили його сестру.
Та найбільше змінилася мама, і це зрозуміло, бо вона живе в зовсім іншій країні, в абсолютно іншому культурному середовищі. Мама стала чужою, стала американкою, і це авторці, яка знає тамтешні реалії, вдалося показати напрочуд гарно.
Поля дуже сильно сумує за мамою, вона мріє читати книжки, які читає мама, бачити картини, які бачить мама, ходити дорогами, якими ходить мама... Та дівчинка достатньо розумна, щоб зауважити зміни у поведінці матері та її підсвідоме відчуження.
Водночас матір хоче забрати дітей до себе, ніби свою власність, не зважаючи на те, що в них є батько, і наскільки важко буде дітям поміняти країну. Мама не розуміє, що діти виросли, що вони вже не «її пташечки», які радісно відгукнуться на будь-яку пропозицію і радо увійдуть у нову американську родину.
Та й самі діти не розуміють, чи хочуть переїжджати. Це складно психологічно, і таким вчинком вони зрадять батька. А коли діти ще й дізнаються, що скоро у них буде маленький братик, ситуація з переїздом ще більше ускладнюється. Аби тільки ту ще не народжену дитину не зненавидіти...
Це заплутаний клубок конфліктів, який не розрубати і не розплутати. Можна виплутувати по одній ниточці, але це неймовірно складно.
Чи стануть діти перекотиполем? Чи світ таки зглянеться над ними і подарує якорі, які не дадуть їм залишити батьківщину? Сподіваюся, що Поля і Артем таки не зрадять свою рідну землю... Надія на це є.
З негативних моментів не можу не вказати на неабияку американізацію всього тексту – у життєвих реаліях, мові молоді, психології героїв. В Україні життя все-таки дещо інше, і це потрібно враховувати.
Штучним видається і блог, який анонімно веде Поля. Він більше не для неї, а для читачів книги, щоб пояснити почуття дівчинки. Відсутня повноцінна кульмінація, яка б дала відчуття катарсису.
Не зважаючи на всі ці вади, книгу читати досить цікаво.

Висновок: Неоднозначна психологічна книга, хоча, на мою думку, вона буде більше цікава дорослим.

Дарина Пилипенко

Інші думки про книгу:
Володимир Чернишенко "Інша книжка для підлітків" - http://www.barabooka.com.ua/insha-knizhka-dlya-pidlitkiv/
Ліза Гречанюк "«Інший дім» Оксани Лущевської: Повість двох міст" - http://bokmal.com.ua/books/povist-dvokh-mist/

 

Немає коментарів:

Дописати коментар