вівторок, 3 листопада 2015 р.

Тамара Мельниченко «Чим пахне дитинство»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре


Тамара Мельниченко. Чим пахне дитинство. – К.: Грані-Т, 2008. – 40 с.

Основна ідея збірника «Чим пахне дитинство» – запахи та відчуття від подій, які стають дитячими спогадами. Цей збірник – черговий калейдоскоп таких різнобарвних скелець-спогадів. Вони поблискують, але між ними немає нічого спільного.

«Час, коли вчаться літати...» – мініатюрка про молодих горобців.
«Олесин берег» – про те, як дівчинка разом з дідусем і бабусею пішла косити траву на березі річки.
«Де народжується день?» – про криницю, в якій живуть місяць і зорі. Але не лише вони.
«Мама набрала у відро води, витягла його й заходилася переливати до іншого. Оля здивовано побачила, як струмінь води яскраво запалахкотів.
– Мамо! Поглянь, вода горить!
– То в ній сонце вмивається» (С.11).
«Вдячність птахів» – про те, як потрібно хатинки для птахів.
«Костикові скарби» – про жадібного хлопчика, який зрозумів, що потрібно ділитися тим, що маєш, щоб бути щасливим.
«Дивитись і не надивитись» – про красу сходу сонця в полі.
«Синиці кличуть весну» – про спостережливого хлопчика, який захворів і дивився за птахами.
«Сірохвостик» – про зайченя, яке тривалий час жило серед людей і завдяки тому вижило. Сірохвостик товаришує з котом і любить музику, барабанить, коли чує гітару.
«Найда» – про собаку на двох, завдяки якому потоваришували хлопчик і дівчинка – колишній хазяїн і нинішня хазяйка.
Найда чи Пушинка? А хіба це має значення, якщо мова іде про живе створіння?
Це добра і повчальна історія.

Висновок: Майже у кожного з нас є такі теплі спогади з дитинства, пов’язані з природою. Але від того вони не втрачають актуальності.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар