Наталка Малетич «Про Зайчика-Забудька та інші історії»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Наталка Малетич. Про Зайчика-Забудька та інші історії. – К.: Грані-Т, 2009. – 56 с.

До збірника «Про Зайчика-Забудька та інші історії» входить дев’ять повчальних історій про зайців і три самостійні казки.

Всі ці «історії про зайців» об’єднані двома головними персонажами – дівчинкою Вітусею та її Рожевим Зайцем.

Іграшка є порадником і вчителем дівчинки. І хоча книга дуже маленька, але кожна історія насичена подіями і допомагає подолати якийсь страх або якусь ваду характеру.

Вітуся ще дуже маленька, тому вона настільки любить безпечну одноманітність (всі історії про зайців) і потребує порад у вигляді казок від своєї улюбленої іграшки. Це типова поведінка дітей у її віці, що є цілком природним.

Зайчик-Невидимка дуже сумував, що у нього немає друзів, і намагався пофарбуватися у якийсь колір – знайти себе і своє призначення, бути потрібним іншим, якщо казати зрозумілими словами.

Зайчик-Полохайчик боявся усього на світі, та навчився долати свої жахи.

Зайчик-Скупердяйчик мав багато потрібних іншим речей, але ні з ким нічим не ділився, і зрозумів, що треба жити інакше, коли неабияк засумував на самоті.

Зайчик-Забудько забував усе, навіть помолитися до свого ангелика-охоронця, що дуже засмутило того, бо всім образливо і сумно, коли про тебе не згадують. Зайчик щиро обіцяє своєму ангелику, що робитиме добрі справи, щоб його крила зміцніли, а свічка палала яскраво.

Зайчик-Всюдиносапхайчик був дуже цікавий до всього, аж поки не застряг у пральній машині. Але у цій казці також показано, що винен не лише малий зайчик, а й батьки, бо мама тим часом захопилася серіалом, а батько на самоті дивився футбол. Батьки мають слідкувати за своїми дітьми і спілкуватися з ними, а не займатися виключно собою.

Зайчик-Впертюх дуже любив цукерки і не чистив зуби, через що потрапив у кабінет до стоматолога, а в тому немає нічого приємного.

Зайчик Лінюх-Невмійка на все відповідав, що нічого не вміє, аж поки сам не опинився у подібній ситуації, коли на його прохання почали реагувати відмовами. Покинутий напризволяще, зайчик потрапив у полон до Чорної Ліні, і тільки Важка Праця змогла його врятувати з неволі.

Труська-Боягузька боялася темряви, але завдяки дорослим, які показали, що у темряві можна бавитися з ліхтариком у театр тіней, подолала свій страх.

Зайчик-Мультяйчик дуже любив дивитися мультики і тим почав псувати собі зір. Окрім цього повчання, у казці тонко показано, що дорослі не мають заборон, від яких потерпають діти (так думають самі діти), але й не мають часу на порожні розваги.

Наприкінці дівчинка виростає, а Рожевий Зайчик, який знає стільки повчальних казок, згодом дістанеться її дітям.

Дуже важливо, що всі ці повчальні історії постійно коментуються дитиною і приміряються до її власного життєвого досвіду.

Три казочки наприкінці цього збірника також повчальні.

«Жартівлива казочка про голодного Пилосмока», який у дитячих руках їв усе, що йому заманеться, справді весела.

«Казка про каштанчик» – психологічна. Бо як би не прилаштовували у різні дитячі витвори мушлі, камінці і соснові шишки, але з каштанчика може вирости нове дерево, і це його найважливіше призначення.

«Пригоди парасольки» про хлопчика і його парасольку, яка любить гуляти під дощем. Вони вчаться захищати один одного.

Висновок: Хоч і маленький, але дуже гарний збірник казок для дошкільного і молодшого шкільного віку. Усі ці казки ненав’язливо повчальні і мають терапевтичний психологічний ефект.

Наталія Дев’ятко

Інші думки про книгу:

"Наталка Малетич. Истории, поведанные Розовым Зайцем" - http://marie-olshansky.ru/ct/n-maletich.shtml

"Вийшла друком дитяча книга працівниці ZAXID.NET Наталки Малетич" - http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?viyshla_drukom_dityacha_kniga_pratsivnitsi_zaxidnet_natalki_maletich&objectId=1089476

"Кто боится зайчиков?" (фрагмент) - http://glavred.info/archive/2011/02/11/170302-2.html