Олена Масло «Різдво у хрещеної»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Олена Масло. Різдво у хрещеної. – К. : Час майстрів, 2013. – 40 с.

Назва книги «Різдво у хрещеної» має підзаголовок «Правдиві історії і трошки чарів». Ось і дізнаємося, що за чари.

Від самого початку авторка закликає читачів піклуватися про близьких, робити добрі справи, щоб продовжувати різдвяні дива. Гарний початок, а ось далі текст стає менш цікавим. У деяких моментах книга навіть повторює інший збірник, присвячений Новому року, який головна героїня також проводить у хрещеної.

У дівчинки є проблема: тато і мама мешкають у різних містах, бо тато працює десь далеко і може бути з родиною тільки на свята. Потім ми ще й дізнаємося, що мама забрала дитину і пішла від тата. Ну, принаймні, так видається під час читання.

Дівчинка самотня, тому й тягнеться до своєї хрещеної, яку вважає чарівницею. І, якби книга була суто психологічною, без домішок дурної магії, то це була б чудова історія. Але не так сталося, як бажалося.

Янгол вітає героїнь й у подарунок залишає їм відбиток свого лику на шовковій тканині, натягненій на скло, – це перше диво.

З якогось переляку по телебаченню оголошують про «такий зоряний дощ, якого на Землі не спостерігали вже сто років» (С.11). Взагалі-то взимку зорепадів не буває, бо це явище властиве серпню і просто так у січні не виникає, але хай так буде, – диво.

Тут хрещена і проявляє своє наступне чарівництво, чаруючи з клубком мохеру і флейтою та змотуючи хмари у клубок, а тоді чаклуючи з фольгою від шоколадки і саморобним сачком, в який ловить зірки.

Звісно, це гарно, якби зорепади таки траплялися на Різдво, але все ж таки неприродно.

З хмаринки хрещена плете шарф, із зірок утворюються камінчики, кожен з яких зіркою повернеться на небо, коли головна героїня протягом року зробить якусь гарну справу. А якщо не зробить? Чи справ буде не 365, а менше? Але метафора вельми гарна, хоч і зовсім нереалістична.

Ну, зорепад узимку ще можна списати на рахунок магії Різдва. А от звідки у цій історії взявся пегас? Зрозуміло, що крилатого коня «поетичного натхнення» зробили зі снігу, і за допомогою чарівництва летючий кінь ожив, покатав дітей, а згодом приніс батька дівчинки з іншого міста. І харчується це диво фруктовим морозивом.

Та виникає проблемка. Змішувати пегаса і Різдво – це те саме, що спробувати отримати потомство від спарювання бульдога з носорогом. Це ж абсолютно різні міфології!

Але хрещена у головної героїні настільки крута, що подібні дрібниці її не обходять. А мали б... Ще й після відвідин янгола.

Висновок: Як на мене, в цій історії не відчувається різдвяної магії, а сама книга досить пласка і неправдоподібна.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.