вівторок, 17 січня 2017 р.

Зірка Мензатюк «Макове князювання»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре



Зірка Мензатюк. Макове князювання. – Х.: Школа, 2008. – 48 с.

До збірника увійшли вісім казок для дітей дошкільного віку. Кожна із цих казок має пізнавальний характер і трохи стилізована під народну творчість, але відповідає сучасним реаліям.

«Прощання з вербою». Господар хоче зрубати вербу, бо від неї начебто немає ніякої користі: не роблять більше з неї огорожі, кошики, ложки і корита, і навіть оселі топлять газом. Але верба просить почекати і зрубати ї весною, якщо вже вона така стара і непотрібна. А навесні стається диво – розбудила верба землю, прикликала весну і ясне сонечко. Казку дарує верба, і про це не треба забувати.
«Писанка». Не схотіло яйце стати яєчнею, захотіло побачити світ і покотилося по світу шукати свій сенс життя. І справді, в кожного своє призначення: з якихось яєць вилупляться курчата, якісь з’їдять. А з яйця, про яке іде мова у цій казці, зроблять гарну писанку, що стане оберегом на врожай і достаток.
«Молоданчик». Хтось розбудив мавку-зеленавку, і пішла вона шукати, хто ж це зробив. Запитала у струмочків, у берізки, у вітру, а виявилося, що розбудили її діти, які співали перед Великоднем. Діти граються і розказують, які обновки вдягатимуть на свято. Засумувала мавка, яка теж хотіла гратися разом із новими друзями. І тоді природа подарувала чарівному створінню новий гарний одяг, і стала мавка найгарнішою. Так і земля оновлюється навесні, про що казково розповідає це оповідання.
«Про дівчинку Лесю, яка шукала Зелену неділю». Це, певно, найсумніша казка у цьому збірнику. Дівчинка Олеся була дуже слабкою дитиною, бо народилася, коли на землю впала «зірка Полин», тобто, коли вибухнула Чорнобильска атомна електростанція. Лікарі безсилі допомогти дитині, але дівчинка намріяла собі, що одужає в Зелену неділю, яка йде після Великодня. Сняться дівчинці русалки й усілякі дива, говорять до неї птахи і звірі, відмовляють від далекої дороги. Але Олеся таки наважується на важкий шлях. До останнього віриш, що все буде добре, але як інакше розшифрувати, що дівчинка зникла між зірками і відтоді про неї нічого не чули? Сумно, гарно і щемно оповідується у цій казці про дітей, у яких «зірка Полин» відібрала здоров’я і життя.
«Коли зілля найсильніше». У цій казці різні трави сперечаються, коли ж мають найбільшу силу, і розуміють, що на Івана Купала. А тої чарівної ночі відбуваються різноманітні дива, і для тварин ця ніч не така, як для людей. Бо не треба золота і коштовностей зайцям і вовку, а найважливіші скарби – це дари природи.
«Макове князювання». У цій казці таємничо всміхається мак, який чекає кінця літа і свята Маковія, коли настає час його князювання. Але не лише мак, а й усі рослини мають час свого князювання, а найпершою прокидається верба, бо її святять перед Великоднем. Сперечаються рослини, чиє ж князювання найголовніше, а сонечко не втручається у ті розмови, бо у нього своя справа – виростити княгиню-пшеницю.
«Заячий пастух». Михайлик посадив яблуневий сад, піклується про нього, але з настанням зими є небезпека, що молоді деревця погризуть зайці. Дуже складно виростити сад в горах, це велика праця. І, щоб врятувати свої дерева від зайців, Михайлик іде на пошуки чарівної істоти – Заячого пастуха, щоб домовитися з ним. Але дорогою йому зустрічається дивний чоловік у чорному вбранні, який пропонує хлопчику віддати вершнику, що скоро буде тут проїжджати, рушницю і зберегти у таємниці, звідки та зброя взялася. Це випробування від темних сил, бо той вершник – святий Миколай, і йому аж ніяк не можна брати до рук ту зброю. І дуже добре, що хлопчик з честю проходить це випробування.
«Казка про колядку». Хмари пливуть через Карпатські гори, вони різні, та мають важливі справи. А в горах працює Оля, молодий метеоролог, вона світла і натхненна. Але старші метеорологи розуміють, що коли задощить восени чи замете снігом дороги, юнка попроситься назад до Львова. У них навіть є лавка з табличкою «Галицький ринок», на яку сідають молоді працівники, згадують життя в місті і тікають з гір. Та Оля не така, вона зачарована красою природи, любить усе живе, розмовляє з ним. І тому не дивно, що дівчина взялася вмовляти сонце, вітер і ведмедя, щоб звільнили шлях на гору для колядників. І ось диво сталося, а це Різдво було найщасливішим у житті Олі. Це світла і добра казка про гарних людей.

Висновок: Гарний і теплий збірник казок із національним і релігійним забарвленням. У ньому багато красивих малюнків, які хочеться роздивлятися. Думаю, що ця книга сподобається як дітям, так і дорослим, бо саме такі казки лікують душу своїм теплом.

Наталія Дев'ятко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли і відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар