середу, 12 лютого 2020 р.

Андрій Курков «Чому їжачка ніхто не гладить»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - жахливо



Андрій Курков. Чому їжачка ніхто не гладить. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2012. – 18 с.

«Чому їжачка ніхто не гладить» – це запитання чи констатація факту? Спочатку здається, що запитання, на яке треба знайти відповідь. Але потім виявляється, що автор відкриває читачам «істину».

Маленьким їжачком, з яким точно асоціюватиме себе дитина, рухає заздрість. Він бачить, як люди пестять кота, собаку, коня, як від того радіють тварини, і сам хоче ласки. Це нормальне почуття і вже погано, що його заступає заздрість. Їжачок сильно страждає і плаче, не знаходить собі місця. Він добрий, чемний, але це нічого не означає.
Як гадаєте, що буде далі? Якби книга була доброю, то їжачок знайшов би когось, від кого отримав бажану ласку, перестав заздрити і знайшов друзів.
Але книга не добра й абсолютно не враховує вікової психології. Тому нещасний їжачок зустрічає польову мишку, яка витирає його сльози і пояснює, у чому причина.
А ось від пояснення, чому і саму мишу ніхто не гладить, а вона тим не переймається, мені, щиро кажучи, стало погано. Не можу його не процитувати:
«Бо я не свійська тварина, а дика. А диких не гладять. Їх бояться!» – пояснила сіренька Миша» (С.15).
Їжачок вдовольняється цим поясненням, радо визнає, що він дикий:
«А я що, теж дикий?» – запитав Їжачок.
«Звичайно», – відповіла Мишка.
«Ну й добре», – сказав Їжачок і запросив Мишку до себе в гості» (С.16).
Ось так їжачок знаходить у мишці друга. Кінець історії, все сказане.
Подібний спосіб позбутися заздрості щонайперше викликає здивування. Але згодом виникають значно серйозніші запитання до цього тексту.
Про що цей твір? Дитину навчають, що її повинні боятися, якщо вона не має бажаної ласки? Яку модель поведінки пропонує ця «казка»? Викликати страх в інших, якщо ти відрізняєшся? Знаходити «диких» для збільшення цього страху? Чи взагалі розподілити людей «на сорти», коли віл водиться з волом, а лев із левом?
Це маніпулятивна і надзвичайно непрофесійна казка, яку я аж ніяк не можу порекомендувати читати дітям.

Висновок: Не зважаючи на те, що книга досить непогано ілюстрована, я б не радила читати її дітям, щоб не розвинути у них асоціальної поведінки і бажання шукати «диких» тварин, з якими вони можуть себе асоціювати.

Яна Стогова

Інші думки про книгу:
"Андрій Курков. «Чому їжачка ніхто не гладить»" - http://bukvoid.com.ua/news/child/2012/10/31/072216.html
Валерія Бєляєва "Про їжачий сум та цінність дружби" - http://www.barabooka.com.ua/pro-yizhachij-sum-ta-tsinnist-druzhbi/
Уляна Добріка "Чому їжачка ніхто не гладить" - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1703348979981158&id=1665565340426189

Немає коментарів:

Дописати коментар