понеділок, 1 квітня 2019 р.

Корнелія Функе «Iграїна безстрашна»


Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре


Корнелія Функе. Iграїна безстрашна. – Вінниця: Теза, 2011. – 256 с.

Хто ж з дівчат не хотів би бути хоч на краплиночку схожий на Іграїну? Ну, звісно, з нормальних дівчат, а не з тих, у кого в голові тільки ляльки, прикраси, косметика і хлопці. Вона навіть сукні вдягає на свята, бо це не вельми зручний одяг для лицарки.
Іграїна справді смілива. А як інакше, коли живеш у зачарованому замку, а твої батьки могутні чарівники? Старший братик теж володіє магією, хоча поки у нього не зовсім добре виходить. А ще у замка є секрет – балакучі живі книги заклять. Хто володіє ними, має непереможну могутність.

Як у кожній справжній чарівній історії для дітей, дорослих треба нейтралізувати, щоб саме дітям довелося розгрібати купу проблем і заразом рятувати світ. Цього разу мама і тато Іграїни готували доньці подарунок на десятиліття, трошечки помилились у власному заклинанні та обернулись на... свиней. Вони досі можуть розмовляти, а ось чарувати – ні.
І треба ж такому статися, аби саме у цей час на замок Бобернель напав злий чаклун Гільгалад, щоб забрати собі чарівні книги. І тоді добрим і вередливим книгам не лише не ласувати потай повидлом і варенням та сваритися, що невчасно змахнули з них пил, а множити зло у світі.
Проти чаклуна та його армії лише двоє дітей? Та хіба лише двоє?
Справедливість казки у тому, що до доброї справи пристають інші. Велетень дозволяє Іграїні взяти пасмо свого волосся, яке допоможе у розчаклуванні батьків. Смутний лицар, який називає себе «Лицарем з Гори сліз», не шкодує себе, щоб захистити хоча б мешканців зачарованого замку, якщо не зміг свого часу вберегти від лиха своїх панянок. Багато тут й інших не менш цікавих героїв, що об’єднуються проти загарбника.
Обоє дітей у боротьбі за життя рідних і друзів сильно дорослішають, долають свої страхи і сумніви. Інколи треба ризикнути і власним життям, щоб врятувати друзів, яких упіймали вороги. Або свідомо потрапити в пастку, щоб порушити плани супротивника і виграти хоч трохи часу. Все це не дитячі вчинки, але під час війни на вік ніхто не зважає.
Змінюється й сам замок, він теж дійова особа цієї історії. Якщо на початку це стара занедбана споруда, яка може впасти від сильного вітру, то наприкінці – справжня фортеця.
Альберт стає справжнім чарівником, бо батьки можуть допомогти йому тільки порадою, а в найвідповідальніший момент чарівний захист замку на тривалий час зникає, бо інакше чари розчаклування не спрацюють. Іграїна ж доводить, що гідна долі одного зі своїх пращурів, який також обрав лицарство, а не чарівництво.
Та важливо дещо інше: яким би сильним не був чарівник чи вправним лицар, але тільки об’єднавшись можна подолати загрозу. І, навіть, найбільш захищений зачарований замок впаде, якщо його не буде кому захищати. Найголовніше – люди, які вони, хто, у що вірять і про що мріють...
А чарів у творі багацько: кам’яні леви і химери-охоронці, зачаровані змії і, звісно, дивовижний котяра Сізіф, ще один мешканець чарівного замку, що не гребує поласувати рибкою, на яку перетворилися лицарі загарбника.
Чарівні двобої і лицарські герці, гонитви, підземелля, небезпеки... Чого тут тільки немає, у цій невеличкій книжечці.
А ще тут доволі гумору, я не раз щиро посміхалася над кумедними ситуаціями.
І найголовніша ідея твору: добро і щирість перемагають навіть найбільшу та найпідступнішу силу. Та людина владна вільно обрати як свободу, так і не свободу... Книга переконливо доводить ці істини.

Висновок: Добра пригодницька історія, яку буде не зле прочитати як дітям, так і їхнім батькам.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар