понеділок, 1 квітня 2019 р.

Марійка Луговик, Іван Малкович «Вовченятко, яке запливло далеко в море»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Марійка Луговик, Іван Малкович. Вовченятко, яке запливло далеко в море. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2002. – 36 с.

Це книжка великого формату, де текст пояснює, що відбувається на малюнках. Малюнки дуже детальні, мають багато фарб, але чомусь не відчувається глибини, ніби всі намальовані елементи знаходяться на одній лінії.

За сюжетом історія дуже проста: маленьке вовченятко поїхало з татом на море (до речі, а де поділася мама?). Поводиться вовченятко неприродно ані як для дитини, ані як для тварини. Наприклад, уже на перших сторінках вовченятко прикидається камінчиком і тихесенько лежить собі на дні моря.
Зрозуміло, що казки не завжди вимагають детального пояснення магії, але варто було хоча б натякнути, звідки у тварини взялися чарівні здібності до перетворення. Інакше магія виглядає як вигадка, а це дуже недобре для дитячої книги.
Не пояснюється у цьому творі перетворення і завдяки дитячій фантазії. Натяк на сновидіння наприкінці виглядає ж зовсім неприродно.
Вовченятко мандрує у підводному царстві, швидко до нього приєднується батько. У цій подорожі дитина могла б багато дізнатися про мешканців океану, але пізнавальна функція цього твору мінімальна. Максимум, про що може сподіватися дізнатися юний читач, – це як візуально виглядають водні мешканці і як вони називаються. Вся інша корисна інформація у цьому творі просто опущена, що не може не засмучувати.
Натомість в морі-океані є Театральна Галявина, де відбуваються різноманітні святкування. Ще там є «драбина до морського дна» (наче калька з «драбини в небо», як одного з популярних літературних образів)... Таке беззмістовне вторгнення людських реалій у природний світ також не є позитивним явищем.
Вовченятко та його татко нічого особливо не переживають, не здійснюють, не отримують новий досвід, не змінюються. Тому цю книжку можна сміливо віднести до розважальної літератури. Не більше.

Висновок: Не зважаючи на те, що книга дуже добре зроблена, мене не полишало відчуття штучності самої історії.

Дарина Пилипенко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

Немає коментарів:

Дописати коментар