Тетяна Щербаченко «Біла, Синя та інші»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Тетяна Щербаченко. Біла, Синя та інші. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2014. – 36 с.

Візуально видання напрочуд привабливе: різнокольорові кошенятка, милі і добрі. Так і є – вся ця книга про різнокольорових котів і кошенят.

Синя киця була кольору неба і мріяла літати. Її мрія здійснилася. Пояснення, чому це відбулося (бо політ у казці – це логічне диво), немає. Лише мрії замало, щоб бути особливою. Особливість, обраність як декларація... Не дуже добре, коли особливі здібності спрацьовують без причини, самі собою, а не є нагородою за розуміння чогось у собі або якісь важливі вчинки.

Біла киця була кольору снігу і якось загубилася серед заметів. Вона не може зрозуміти, чи то сніг такий як вона, чи то вона – це сніг. Святий Миколай подарував їй барвистого смугастого шалика, щоб киця більше не губилася.

Смугасте кошенятко ніяк не могло втямити, хто воно. Котик грався з іншими істотами і поступово навчався їх розрізняти, навіть допетрав, що він не джміль чи оса, бо в нього немає крилець. Котик не знаходить відповідь на своє запитання, про це наприкінці казки чомусь запитують у самого читача.

Зелена киця живе на дереві, певно, тому вона й кольору листя. Таких котів не буває, як не буває і синіх котів. У цій казці знову зустрічаємося із нещасним орлом, якого здивувало і налякало синє кошеня на початку книги. Тепер він дивується зеленій кицьці.

Колись біла кицька була білою, але терлася об траву і тому змінила колір. Дивна логіка, як на мене. Ще й над орлом познущалися, показавши його боягузом, який може бути дужим і сміливим лише у товаристві своїх малюків. Тільки орел на це знущання нічим не заслужив.

А наприкінці, як бонус, є казка про чорну кицю, яка плела барвисті шалики і сумувала, що її бояться і не люблять через колір хутра.

Казка обривається, емоційно не закінчуючись, бо знайомі й незнайомі малюки, яким кицька дарує свої шалики, ніяк не реагують на її подарунки.

Киця не знаходить свого щастя, або знаходить його за межами історії, а так не повинно бути в книзі для дошкільників. Твори для цієї аудиторії повинні мати чіткі орієнтири і вмотивовані закінчення.

Одним словом, хоча ця книга має гарний вигляд, але вона навряд допоможе розвинути дитину чи чомусь її навчити.

Висновок: У цій книзі, на превеликий жаль, мені сподобалися лише малюнки.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

"Тетяна Щербаченко. «Синя, Біла та інші»" - http://bukvoid.com.ua/news/child/2014/10/24/113535.html

Ольга Купріян "«Коли йде осінній дощ...» Сім дитячих книжок, які допоможуть забути про холодні й дощові будні" (фрагмент) - http://www.umoloda.kiev.ua/number/2540/164/89787/

Світлана Шинкаренко "Мислити кольорово" - http://www.barabooka.com.ua/misliti-kol-orovo/

"Луцька книгарня пропонує ТОП-10 книжок про котиків-пухнастиків" - http://lutsk.rayon.in.ua/news/2585-lutska-knigarnia-proponue-top-10-knizhok-pro-kotikiv-puhnastikiv