Юрій Нікітінський «Діди Морози цілий рік»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – гумористичні казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - жахливо

Юрій Нікітінський. Діди Морози цілий рік. – К.: Час майстрів, 2014. – 40 с.

На обкладинці півдесятка дідів морозів (як на мене, більше схожих на алкоголіків, ніж на казкових персонажів) відганяють від своєї повітряної кулі зграю ворон.

Обкладинка правдива – діди морози таки неадекватні.

Починається книга банально: діда мороза відправили в Африку, бо там теж святкують Новий Рік. Там йому в "Селі, В Якому Ніколи Не Дарують Подарунки" довелося наряджати не ялинку, а пальму. Як би сказали нинішні діти – це вже "боян".

В іншій історії діди морози в кращих традиціях черг радянського Союзу пішли в кіно. Згодом в іншій казці один із дідів морозів стикається з радянською бюрократією, бо йому через невідповідний одяг не видають подарунки зі складу.

У наступній "казці" діди морози стають жадібними і, розподіляючи подарунки, вирішують, що жодна дитина на подарунок не заслужила, тому всі подарунки варто розділити між собою.

Потім дід мороз, певно, нализавшись оковитої, у новій історії засинає і спочиває під столом. Реалізм, блін...

У циклі ж "Як Діди Морози..." проявляється не лише сюрр. Ці тексти просто дурні і цілковито беззмістовні.

Наведу, як приклад, лише один з них:

"– Буль-буль! – говорить під водою один Дід Мороз.

– Буль-буль! – відповідає другий.

– Буль-буль! – приєднується третій.

– Буль-буль! – заперечує четвертий.

– Буль-буль! – п'ятий.

– Буль-буль! – шостий.

Спливли на поверхню, маски водолазні познімали і говорять один одному:

– Нічого в цьому морі під водою не зрозуміло! Гайда краще Новий рік святкувати!" (С.12).

Так і хочеться сказати: "Гайда бухати!"

Та коли один із дідів морозів потрапляє до школи, то в мене просто "казкова логіка" вимикається. Бо замість того, щоб якось розважати дітей, дід мороз... одружується зі вчителькою, яка в нього з дитинства вірила.

Літають на повітряній кулі діди морози, по-черзі дмухаючи в неї. Загалом-то кулі літають завдяки газу. Чи у даному випадку таки є натяк на горючий перегар?

А якось дід мороз заснув у лісі влітку, ще один спочатку "прикинувся шлангом", а в гастрономі обернувся на улюбленого у наших північних сусідів актора – "Жерара Депардьє" – щоб без черги їжі, тобто, закусі, взяти. Згадується, що пан Жерар останніми роками також постійно зловживає випивкою.

А ще діди морози катаються на санях з пирога – і за закусю далеко йти не треба.

Дружить дід мороз і з сусідським архетипом – ведмедем. В іншій казці інший дід мороз заводить "вартове ведмежа" на ім'я "Шарик-2".

Закінчується книжка ж взагалі... глюком. Пам'ятаєте дитячий віршик: "Если в стенке видишь люк, из него течет вода, не пугайся – это глюк, так бывает иногда" (мовою оригінала).

І тут так само: потрапили діди морози на край землі і побачили там люк, зазирнули, а там люди догори ногами ходять. Супер змістовно!

Сказати, що я не в захваті від подібної "творчості", – нічого не сказати. Ця книга настільки бридка, що не кожен дорослий її дочитає. У цьому контексті згадується, що інформація, яка потрапляє до дітей, має бути щонайперше психічно здоровою. Останнє не про цю книгу. І найбридкіше, що ця хворобливість, ніби фіговим листочком, прикривається гумором.

Висновок: Якщо батьки не хочуть, щоб у їхньої дитини сформувалося таке хворобливе бачення Діда Мороза, як у цій книзі, то варто було б таку літературу не давати у дитячі руки. Не рекомендую цю книгу для читання.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Володимир Пузій "Діди Морози, вчителі та бешкетники" (фрагмент) - http://www.barabooka.com.ua/didi-morozi-vchiteli-ta-beshketniki-yuriya-nikitins-kogo/