Юлія Ґаланіна «Пригоди кухарчука Бублика»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – гумористичне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Юлія Ґаланіна. Пригоди кухарчука Бублика. – Винниця: Теза, 2011. – 288 с.

Чи любите ви смачно попоїсти? Якщо так, то отримаєте справжнє кулінарне задоволення. Якщо ж ні, то зрозумієте, яка вона, магія кулінарії, і чому кухня може бути головним приміщенням у палаці.

Повість «Пригоди кухарчука Бублика» входить до циклу оповідок про казковий острівний світ, з історій якого українською поки перекладено тільки дві частини – перша і ця. У самому ж циклі щонайменше шість книг.

Акватика – місто-королівство, яке частина його мешканців вважає найкращим на Землі, і тому, коли кухарів з усього світу запросили на кулінарне змагання на Архіпелаг Какао, Акватика радо виряджає корабель, щоб захистити честь своєї батьківщини.

Головний герой –  малий кухарчук Бублик, в житті якого пригоди і неприємності часто крокують разом. Від самого початку Бублик потрапляє в халепу: через кривдників-однолітків він упав і прикусив язик, тому тривалий час змушений мовчати і полоскати рота різними травами, щоб зменшити розпухлий язик. А ще нещасному малому майже нічого неможна їсти, окрім рідкої каші.

Перець і Батончик – гидкі заздрісники, які постійно ображають Бублика, і навіть псують його страви, а це погано впливає на освітню успішність і подальшу долю, бо якщо народився в родині кухарів, то і свій професійний шлях починаєш з кухарчука.

Тому співчуваєш Бублику від усього серця і бажаєш йому усіляких перемог.

Разом із багатьма іншими кухарями і кухарчуками Бублик опиняється на кораблі і прямує на змагання. Важливі персони на борту, окрім капітана, – Головний Кухар, Головний Мажордом і тітонька Гірошима, яка виконує роботу лікаря. Спочатку думаєш, що Головний Кухар самозакоханий самодур, Головний Мажордом постійно вередує, а тітонька Гірошима самовпевнена і надто принципова. Але перше враження оманливе, хоча так весело спостерігати, як постійно чубляться між собою Головний Кухар і Головний Мажордом. Кожен із них знавець своєї справи, і свої найкращі професійні здібності обом доведеться проявляти не один десяток разів.

Від різноманітних страв, рецепти яких так і хочеться попрохати для свого архіву, по-справжньому хочеться їсти.

Ви тільки послухайте:

«Там було, на що подивитися: водоспади прозорих цукерок і бархани пісочних печив не вміщалися на стільницях. Дрібно тремтіли в кришталевих вазах ніжні десерти. Хмаринами застигали білопінні меренги" (С.133).

Фантазією кухарів замиловуєшся, але кулінарна лінія – лише частина цієї захоплюючої гумористичної історії. Смішної настільки, що у деяких моментах не можеш втримати вже не посмішку, а голосний сміх. Хоча на початку особисто мені було трохи нуднувато: ну, не люблю я куховарити, нічого тут не вдієш.

Весь світ сприймається очима кухаря, а іноді навіть палаци будуються за кулінарним принципом, як, наприклад, на Архіпелазі Какао:

«Вдягнувши найкращі костюми, акватиканці боязко пішли слідом за провідником по лабіринтах торта, збудованого, як з’ясувалося, зі світлого пористого піщанику, що нагадував ванільний бісквіт.

Головна зала виявилася така ж кругла, як і сам палац. На підлозі чорною плиткою викладено тонкі лінії, ніби хтось гострим ножем розділив круглу залу на безліч скибочок. Підвищення в центрі скидалося на святковий кекс» (С.87).

Хоча іноді кулінарних премудростей так багато, що не можеш не погодитися зі скаргою капітана «Нареченої вітру»:

«– Ще одне слово про кулінарію й продукти – і я спускаю наш прапор і піднімаю замість нього скатертину!» (С.41).

Багато у книзі пригод і детективної інтриги. Особливо коли команді Акватики починають шкодити чи то конкуренти, чи то зовсім лихі сили. Та навіть за таких умов кулінари тримаються гідно і проходять у наступні тури.

У цьому світі пригод є лихі жорстокі пірати Морські Яструби, таємничі перли з далеких островів, а качалка в умілих руках може стати небезпечною зброєю.

А ще сторінками цієї книги ходять два симпатичних щура – Сільничка і Скупар. Щур – ворог кухні, але ж який розумака!..

Висновок: Весела і смачна історія про майстерність у своїй професії і сміливість та кмітливість по життю. Рекомендована усім, хто потерпає від поганого настрою чи осінньої меланхолії.

Олена Кравець

Про цю книгу, нажаль, ми не знайшли і відгуків.