Ірен Роздобудько «Коли оживають ляльки»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Ірен Роздобудько. Коли оживають ляльки. – К.: Грані-Т, 2007. – 60 с.

Книга «Коли оживають ляльки» є збірником не поєднаних між собою сюжетно історій для дошкільного і молодшого шкільного віку.

«Винахідливі гноми». Дівчинка Оля дуже любила задавати запитання, як це властиво дітям її віку. Її цікавило, чи можна у ванній виростити з акваріумних рибок дельфіна або чому взимку замість дощу іде сніг, а влітку цвітуть квіти.

На її запитання відповідає гном, який розказує, що багато чого роблять працьовиті гноми: допомагають прийти весні і роблять зірки яскравішими.

«Подорож у скляну кульку». Ця казка медитативна. У світі кульки, де живуть Тіліл і Ліліт (між іншим, біблейське ім’я... Дух зла), немає зла. Але, щиро кажучи, хоч якоїсь моралі я у цьому творі не помітила.

«Духи, що живуть у посуді».

Початок казки: «У великому білому кухлі жив дух Хлюп-Хлюп. У високій склянці – дух Дзень-Дзень. У тендітній філіжанці з кавою оселився П-п-пих. А у двох старовинних різьблених келихах, що стояли на окремій полиці, господарювали дух Курамир і дух Кюми-Сарет» (С.26).

Кожен посуд має свою індивідуальність і призначення. Тільки старовинні келихи просто згадують минуле, бо вони втілення пам’яті, і їх вже не використовують у господарстві. З часом посуд у кухні змінюється, розбиваються, а старовинні келихи лишаються на своєму місці.

«Коли оживають ляльки». Це найбільша казка у збірці. Вона цілком нормальна психологічно, але має дивний підзаголовок: «Казка для дівчаток. Хлопчикам читати категорично забороняється!» (С.33). Якщо це загравання з аудиторією, то, на мій погляд, невдале.

За сюжетом у дівчинки Агнії було три ляльки – Полуниця, Омеляна і Мар’янка. Вони різні за вдачею, але об’єдналися проти дитини, щоб покарати її за погане поводження з іграшками, зменшили та перетворили на ляльку. Разом із трьома подружками Агнія потрапляє на бал до країни Під-Ванії, а тоді мандрує до країни Між-Стінії. Двоє ляльок знаходять своє щастя, і лише Мар’янка повертається разом із дівчинкою додому. Ставлення до іграшок у дівчинки після всього кардинально змінюється.

«Місяць у слоїку». Це остання казка. Вона написана у вигляді щоденникових записів, які залишилися від дідуся юного читача. Записи датовані 1911 роком. У центрі цієї невеличкої історії – маленьке дитяче диво, коли хлопчик справді вірить, що у його слоїку живе Місяць.

Висновок: У книзі багато різноманітних ілюстрацій, але в цілому не можу сказати, що мене особливо чимось вразила ця книга. Її приємно читати, і для розваги вона цілком підходить, та особисто мене не зачепило.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

Августина Качалова «Коли оживають ляльки» - http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9689