Анатолій Птіцин «Ельфи з Поперечки та Чаша Щастя»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Анатолій Птіцин. Ельфи з Поперечки та Чаша Щастя. – Х.: Ранок, 2004. – 96 с.

У казковому селищі Поперечка мешкають ельфи, які не переймаються життєвими негараздами і поводяться як діти. На те у них є вагома причина – Чаша Щастя, яку оберігає старший, хоча і ще дуже юний ельф Домашенко.

Ельфи кумедні і досить мультяшні. Зовсім маленькі завжди веселі подружки Лямба, Лякса і Ляпка; ельфін, а це майже те саме, що й дельфін, водяний ельф Рембік; мрійлива ельфійка Сіма, яка товаришує із чудернацькою істотою Пластинчастим Синюшником; кумедний ельф Міляга; а ще розумний та освічений ельф Домашек, який охороняє Чашу Щастя.

Український Авторський Портал започатковує Форум електронної книги в Україні

25 березня 2016 року в Рівному відбудеться мистецький захід, присвячений початку Нового літературного року, нагородженню переможців конкурсу "Моя книга online" та – старту Форуму електронної книги. Запрошуємо письменників, митців, видавців, представників літературних об’єднань та ЗМІ!

Китеня Тимко запрошує до пригод та гарного читання

Ваша дитина любить море та мріє про пригоди? Тоді вам сюди – на сторінки захоплюючої повісті-казки «Китеня Тимко».

Еліна Заржицька «Як черепаха Наталка до школи збиралася»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Еліна Заржицька. Як черепаха Наталка до школи збиралася. – Дніпропетровськ: Пороги, 2011. – 32 с.

Черепаха Наталка – маленька симпатична розумничка, та вона не ідеальна, і це дуже добре, бо інакше дитині було б важко асоціювати себе з цією героїнею.

Наталка живе на березі річки у нірці, але не ховається там, а постійно спілкується з мешканцями лісу. Вона завжди готова допомагати: навчити сороканіжку танцювати, розборонити жуків-забіяк, поділитися своїми подарунками з однокласниками, віднести у наповненій водою склянці пуголовка Грицька до школи, бо той ще маленький й у нього «ще лапи не виросли і хвіст не відпав» (С.22). Друзі люблять її і поважають.

Леся Воронина «Хлюсь та інші»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – пригодницька казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Леся Воронина. Хлюсь та інші. – К.: Грані-Т, 2008. – 56 с.

До цього цікаво мальованого збірника увійшли три оповідання.

Перше – «Хлюсь та інші».

Хто такий Хлюсь? Це чоловічок, який мешкає у річці, але до Мар’янки потрапляє з автомату, який продає газовану воду. Хлюсь – майже хлюп, тому зрозуміло, чому у нього таке ім’я.

Наталія Дев’ятко «Скарби Примарних островів. Кохана Пустельного Вітру»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – від 12 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре 

Наталія Дев’ятко. Скарби Примарних островів. Книга 2. Кохана Пустельного Вітру: Роман. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 320 с.

Наталія Дев’ятко. Скарби Примарних островів. Книга 1. Кохана Пустельного Вітру: Роман. / Видання 2-ге. – Харків: Мачулин, 2017. – 376 ст., з іл. 

Друга частина трилогії «Скарби Примарних островів» починається з того ж моменту, яким закінчується перша частина. Карта, що може вказати шлях до скарбів Примарних островів, проявилася, бо вся команда зібралася на піратському кораблі.

Кого насправді тільки не зустрів на своєму шляху піратський капітан Ярош Сокіл: і людей, і давній народ, і колишніх ворогів, яких пробачив і прийняв до команди, і чарівних істот. Біля корабля частенько з’являється русалка, а на палубі розважаються фея і янголятко, якого колись намалювала дитина, а створіннячко ожило. Корабель, чиї чорні вітрила тепер розшиті чарівними зірками, справді є надзвичайним місцем.

Марія Микицей «Будинок, який умів розмовляти»

Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – психологічна казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – погано 

Марія Микицей. Будинок, який умів розмовляти. – К.: Грані-Т, 2012. – 68 с.

Ідея розмов між дитиною і будинком не нова, але зрозуміло, що це прийом, і лише від автора залежить, як вона буде втілена. І, на жаль, не можу сказати, що цього разу втілення було вдалим.

Даринка-Жаринка разом із батьками мешкає у місті, та якось приїздить в гості до пана Будинка, з яким швидко знаходить спільну мову і починає з ним товаришувати. Будинок може уособлювати казкаря і дорослого, але цей образ видається мертвим, він постійно повчає героїню, а його казки надто моралістичні.

Олег Герман «Сто потайних дверей, або Пригоди джури Михайлика»

Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригоди
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження 

Олег Герман. Сто потайних дверей, або Пригоди джури Михайлика. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 208 с.

«Сто потайних дверей, або Пригоди джури Михайлика» – це не зовсім книга, а повість-гра, поділена на сюжетні фрагменти. Наприкінці кожного фрагменту читач має зробити вибір, куди далі піде герой. Для цього читачі відповідають на різноманітні запитання і таким чином визначають, до яких дверей треба перейти.

Наталя Ґузєєва «23 образи Петрика П’яточкіна»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницька казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре

Наталя Ґузєєва. 23 образи Петрика П’яточкіна. – Вінниця: Видавництво «Теза», 2011. – 154 с.

Коли я почала читати цю книгу, то думала, що зустрілася з черговим продовженням популярного твору, і нічого цікаво від подібних продовжень чекати не варто. А «23 образи» у назві натякали, що твір буде дуже моралістичним. Вже з перших сторінок я зрозуміла, наскільки сильно помилилася в очікуваннях.

Головний герой, непосидючий Петрик П’яточкин, не просто виріс – значно виросла й аудиторія книги, а сам твір став набагато серйознішим, психологічним і дуже глибоким. Надзвичайно гарно, що при тому всьому у цій історії багато пригод і здорового гумору.

Іван Андрусяк, Валентина Запорожець, Микола Гриценко «Три дні казки»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Іван Андрусяк, Валентина Запорожець, Микола Гриценко. Три дні казки. – К.: Грані-Т, 2008. – 96 с.

За яким принципом були об’єднані ці три твори, для мене так і лишилося загадкою, бо вони неподібні ні за тематикою, ні за стилістикою, ні за аудиторією.

Смисл твору «Дядько Барбатко сміється» я так і не змогла збагнути. Це якийсь абсолютний беззмістовний сюрр та абстракції протягом третини книги. Це дуже добре, що частину персонажів вигадала дитина, але їх мають побачити й інші читачі, а не лише мала вигадниця, а для цього у тексті нічого не зроблено.