пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

Світлана Рудікова «Про хлопчиків, дівчаток та їхніх незвичайних знайомих»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - жахливо


Світлана Рудікова. Про хлопчиків, дівчаток та їхніх незвичайних знайомих. – К. : Час майстрів, 2013. – 24 с.

Стиль «а-ля Гапчинська» сьогодні супермодний. Якщо дітиська в художника солодкі, перегодовані, з тілами, схожими на перетягнені мотузочками ковбаски, то це нереально круто, бо моє викликати всі відтінки мі-мі-мішних емоцій. Хоча декого від такого зашкалюючого мі-мі-мізму реально нудить.

Починається книга дуже гарно – з думок дорослої жінки, яка розмірковує про щастя, любов і потрібність дітей, які дарують щастя своїм батькам. Гарний текст, але для кого він? Дітям подібне буде не цікаве. Дорослим же ця книга нібито не адресована.
Чого вартує величезний малюнок «Розовые попы»» (мовою оригіналу) з трьома голими малюками?
Ще у цій книзі багато обману. Навіщо, наприклад, задурювати дитині голову, нібито зеленку виготовляють із чарівного порошку, ромашок і кульбабок роблять гномики, які живуть у нірках? І за це батьки дарують гномикам шоколадні цукерки (С.5) – такий собі казковий бартер.
В іншій казці дітям пропонується ганятися за метеликами, бажано блакитними, бо ті нібито відносять мрії «на своїх крильцях» до хмаринок-чарівниць (С.7). Тільки намальовано до цієї казки замріяного хлопчика, який ув’язнив метелика у скляній банці.
Частково повторює цю історію мініатюра «Мисливець», де хлопчику подарували сачок, і малий полював на метеликів та саджав найкрасивіших у банки. Щоправда, потім відпускав їх на волю, хоча не факт, що після ув’язнення метелики виживали.
Є що сказати і щодо «гендерного» перекосу. В мініатюрі «Мандрівниця» Тетянка бере з собою в дорогу, окрім іграшок, силу силенну одягу, який не поміщається у валізу (С.9). В іграшки, з якими не розстаються у подорожі, вірю, а ось в одяг у такому віці... Вибачте, але це було б смішно, якби не сумно. Бо зрештою і так теж прищеплюються стереотипи «правильної» маленької жінки.
В іншій історії «Друзі» теж непрямо проявляються стереотипи: один хлопчик, проявляючи спритність, ловить сонечко, а інший навчає друзів грати у футбол. Натомість дівчинка, поміркована і спокійна, розважає товариство: читає друзям книжку і співає пісеньку (С.12). Ось так: хлопцям – активність, а дівчаткам – послужливість.
І ще в одній казці «Клубочок» хлопчик-нечепура рве светр, а його зразкова сестричка розпускає попсовану річ, і з ниток бабуся плете їй шалик (С.17). Вчинок хлопчика не засуджується. З таким вихованням і в дорослому житті жінки виправляють те, що накосячили чоловіки, і навіть радіють з того, бачачи у такому своє призначення.
Обурила мене й мініатюра «Читач», де хлопчик натхненно рве сторінки «дивних» книжок без малюнків (С.19). Гадаєте, батько насварив малого чи пояснив йому, що книжки рвати не можна? Аж ніяк! Він повівся, як у відомому мультфільмі «Маша і ведмідь» – задобрив сина читанням вголос.
Не обійшлося в книзі і без модної нині релігійної тематики. Одна історія присвячена Святому Миколаю, заради подарунків якого дитині варто швидше навчитися писати, бо «чарівник» (С.15) читає тільки листи, написані самими дітьми.
Остання мініатюра в книзі про голопузих янголят, які «цілими днями граються, жують цукерки і сміються» (С.22) – стереотипне бачення дитячого щастя очима дорослих. І потім ці янголята, прагнучи родини, народжуються дітьми, яких і називають янголятками, про що повідомляється читача, бо «мрії янголів неодмінно збуваються, і тоді на Землі народжується янголятко – зовсім як ти!» (С.22).
Магія, на якій так сильно заморочена ця книжка, насправді не подарує виконання бажань, а коли дитину змалечку навчають сподіватися на диво, навряд чи з неї виросте свідома самостійна людина.
У цілому книга мені не сподобалась. А якби я була дитиною, то в найкращому випадку залишила б байдужою, в найгіршому – обурила. Діти асоціюють себе з однолітками з книжок. Я б нізащо не хотіла бути схожою на намальованих там чудовиськ.

Висновок: Не знаю, в чому полягає естетичне виховання саме цього видання, але воно, на жаль, не вразило мене ані цікавими текстами, ані гарними та оригінальними малюнками. І, щиро кажучи, в книзі подані зовсім не ті моделі, які варто наслідувати дітям.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.


 

Немає коментарів:

Дописати коментар