неділя, 11 жовтня 2015 р.

Марія Пономаренко «Весела квампанія»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – дуже добре


Марія Пономаренко. Весела квампанія. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 80 с.

У лісі біля річки Вільшанки жили двоє жабенят з милозвучними іменами – Квапетя і Квамитя. Веселі жабенятка полюбляли складати пісеньки і співати, акомпануючи собі на гітарі та арфі. І розважатися жабенятам легко, бо один з них має хист поета-пісняра, а інший – композитора. От і виберуться вони на камінець, сірий у синіх цятках, гріються на сонечку, радіють життю і співають.
Антагоніст у творі – лелека Квася, від якого постійно тікають жабенята, але який на ділі виявляється турботливим до своїх дітей і щирим до жабенят, бо дуже любить слухати їхні пісні. Поступово він знаходить спільну мову з жабенятами і навіть приходить попрощатися перед мандрівкою. Коли лелека відлітає на Південь, один із друзів-жабенят несподівано навіть для самого себе неабияк сумує за колишнім ворогом і постійно згадує його.

Іншим колоритним персонажем твору є бабуня Кваманя, яка являє собою не просто людину, а якусь казкову істоту, мудру і добру.
У жабенят багато пригод. Вони визволяли джерельце, викликали сонечко, рятували вербу від кози, вигадували колискову для туману, шукали зорі, опинилися в гостях у Веселки та літали до хмаринок, бо хотіли почухати їм животики.
У творі багато різноманітних істот – кіт Квалько, пес Шарко, ворона Карколіна, сорока Скрекотуха, гуска Зінька, черепаха Текля, рак Клешня, павучок Підплетинка, коник-стрибунець Данилко, окремої згадки вартують неперевершені риби пічкурі. Але світ створено таким, що у ньому оживає буквально все: жабенят рятує від небезпеки сонячний зайчик, мудрою і чуйною є тітонька верба, живі туман, зорі, веселка...
У творі багато яскравих деталей, які запам’ятовуються, – як то тістечка з ряски, рушнички павучиної роботи, сорочине намисто, зимові візерунки на склі... Жабенятка печуть хліб, мріють, думають, навіть іноді сваряться. Як й інші персонажі, вони живі і неоднозначні. У творі немає жодного типажу, бо всі без винятку – особистості. Це є неабиякою чеснотою твору для аудиторії такого віку.
Друзі чекають снігу, хоча взимку всі жабенята сплять. І їхня рішучість не залишається без винагороди: вони зустрічають симпатичну жабку Кваселинку, і ця зустріч стає останнім акордом у зборі веселої квампанії.
Мотив зими, яка неодмінно прийде, дня, що зменшується, пронизує увесь твір, надаючи йому небувало правдивої атмосфери, бо казковий час підкріплюється реальним часовим потоком. Хоча повість складається з окремих історій, але вона цілісна і дуже сильна емоційно. У пригодницькій манері зі здоровим гумором розповідається про те, як живуть лісові мешканці. Цілісність світу посилюється й відчуттям спільності всіх життєвих процесів і співтовариства, співмешкання таких різних персонажів.
Твір дуже реалістичний емоційно, що дає йому ще більший вплив на читача. Він теплий, добрий і водночас нешаблонний і щирий.

Висновок: Якісна і цікава повість для дошкільного і молодшого шкільного віку, яка буде цікава і дітям, і їхнім батькам.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.


Немає коментарів:

Дописати коментар