четвер, 26 грудня 2019 р.

Андрій Курков «Казка про робота»



Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре


Андрій Курков. Казка про робота. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 48 с.

Що, коли найцікавішим зайняттям для хлопця є розбирати все, що розбирається? І байдуже, що після тих експериментів деякі речі відновити неможливо. Якось у дитинстві мені самій було шкода розібраного будильника. Але після того мої експерименти обмежувалися тими механічними речами, які можна відновити.

А от у цій казці до такого хлопчика потрапив справжнісінький робот. Нова іграшка розмовляє, рухається і зовсім не протестує, коли хлопчик вирішує подивитися його механізм.
І, звісно, збираючи робота, хлопчик загубив важливий гвинтик. Тепер робот погано говорить, шкутильгає, але хазяїну до того байдуже – знайдеться вранці. Якщо малий конструктор не забуде про зламану іграшку...
Але робот не впадає у відчай, і робить усе, щоб повернутися до нормального життя. У біді йому допомагають мешканці городу: дощовий черв’як, жабка, кролиця та інші.
До речі, всі вони працюють, щоб рослинам жилося добре. Наприклад, дощовий черв’як копає водогін, щоб не сохла капуста, а доручила йому це кролиця.
У творі піднімається й екологічна тематика. Мешканці городу скаржаться, що на город викидають сміття, як то сковорідку, виделку і просто залізяччя. Багато сміття і в криниці, від чого вода замулилася, що неабияк засмучує жабку Кваку Клюкву. І, копаючи землю, постійно наштовхуєшся як не на гвіздок, то на гайку. З часом метал вростає у землю, як і більшість викинутого людьми сміття.
Разом із роботом друзі долають своє маленьке екологічне лихо.
«Як добре, – думав робот, – коли всі гвинтики на місці і можна так легко робити добро. Бо ж інакше і добра би не вийшло. Вийшло би якесь «добло», а що це таке, напевно, ніхто не знає...» (С.33).
Ось така дитяча філософія. І ще важливо, що добро, зроблене разом з новими друзями, зближує надовго.
Хлопчик, який мешкає у будинку п’ять років, та досі самотній, дивується: як робот спромігся здобути за одну ніч стільки друзів? Дитина запитує в іграшки, чи можна купити у магазині друга, і робот упевнено відповідає:
«– Ні... У магазині можна купити слоника, машинку, робота, а потім вони можуть стати друзями, а можуть поламатися і залишитися поламаними й забутими іграшками» (С.35).
З людьми ж так само, як і з іграшками. І є ще одна надважлива умова:
«– Дружити треба по-справжньому, – пояснив робот. – Друзям потрібно завжди допомагати, і найголовніше у дружбі – це вміти робити добро. Якщо ти не навчишся робити добро – ти ніколи не зможеш дружити» (С.45).
І це теж важливий досвід, який дитина має отримати якомога раніше.

Висновок: Не зважаючи на те, що казка дуже проста, сприймається вона добре і може трохи навчити цікаву дитину бути обережною з речами і відповідати за свої вчинки.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар