середа, 15 травня 2019 р.

Лідія Чарська «Казка про Красу»



Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре


Лідія Чарська. Казка про Красу. – Х.: Ранок, 2011. – 64 с.

Казки, написані десятки років тому, інколи дивують своїм позачассям і глибиною. Саме такі казки Лідії Чарської. Твори настільки сміливі, що, певно, не всі вони були б опубліковані нині, якби їх написали зараз.
До цього збірника увійшли три метафоричні казки, об’єднані темою влади.

«Король із кольорової картинки». Намальований король дивився на вулицю, бачив там страждання людей і мріяв, що зможе на це вплинути. З’явилася фея і здійснила бажання короля, він ожив.
От тільки виявляється, що бути справжнім королем дуже нелегко. Ти можеш мріяти про справедливість і благоденство, але оточуючі прагнуть влади і багатства. Твої бажання стикаються з бажаннями інших, і не завжди добрі прагнення беруть гору. «Потьомкінські села», обрані люди, які розповідають, що в їхньому житті все добре і дякують правителю і, водночас, нові податки. В ім’я нового короля людей обдирають ще більше.
Король не витримує такого фальшивого життя, коли може допомогти лише тим, чию скруту побачив сам, і фея повертає його на полотно картини.
У цій історії читач розмислює, що влада одного – ніщо, якщо в тебе немає помічників та однодумців.
Друга історія «Мірошник Нарцис» – про простого хлопця-сироту, який завдяки магії феї став правителем. Вже у назві є натяк на те, яким буде цей новий владар, всім відомо, яким був хлопець Нарцис у грецькій міфології.
І зі своїми припущеннями не помиляємося. Фея хотіла відібрати у хлопця добру вдачу і веселощі, тому і наділила його владою. Красень Нарцис неабияк радіє зі свого нового статусу. У королівській владі багато спокус, яким так важко протистояти людині, особливо, якщо ти хлопчик без життєвого досвіду. Влада також є несвободою, бо традиції і протокол обмежують людину та ламають її.
Свобода за владу – ось головна думка цієї історії.
І як добре, що у хлопця знайшлися сили побажати повернутися до бідного, але вільного життя, де ти сам собі господар.
Остання історія називається «Казка про Красу». Краса жила у своєму розкішному палаці, милувалася собою, їй прислужували рабині, шанували й виконували всі її забаганки.
Якось Краса захотіла показатися людям. Вона зарозуміла і не тямить, що у людей на умі не лише оспівування неземної вроди.
Краса тікає від голодного ведмедя, працьовиті люди бачать у ній не вроду, а ще одні робочі руки. Але найскладнішим випробування для Краси є випробування талантами, бо люди вважають, що вона має гарно співати, танцювати чи грати. Та Краса лише для того, щоб нею милувалися, сама вона нічого не вміє. Присоромили люди Красу, яка нікому по-справжньому не корисна.
Змилувалася над Красою фея і наділила її прислужниць талантами, а Краса стала їх натхненницею. Тільки більше не спускається вона особисто зі свого палацу у людський світ. Вона втішає завдяки мистецтву втомлених людей, Краса втілює себе через таланти.
Мораль цих історій тонка і ненав’язлива. Це чудова книжка для виховання дитини.
Книга цікаво та яскраво проілюстрована.

Висновок: Гадаю, що ці казки сподобаються дітям і дадуть можливість замислитися дорослим.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар