Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – сюрреалістичні казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - жахливо
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – сюрреалістичні казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - жахливо
Валерій
Роньшин. З Новим роком, Діду Морозе! – К.: Час майстрів, 2014. – 56 с.
На обкладинці дивні діди морози, які, певно, вже прийняли більше за сто
грамів оковитої. Обкладинка не обманює читачів, бо саме такий образ казкового
героя й улюбленця малечі нам пропонує автор.
Починається книга з ідіотизму, що замінює собою гумор:
«І знову прийшло літо з його
тріскучими морозами і рясними снігопадами» (С.5).
Якщо вас спантеличила ця фраза і ви покинули читати цю книгу, то
правильно зробили.
У збірнику кілька розділів, кожен із яких називається «подарунком».
Є у книзі шкідливі для дитячої психіки елементи. Наприклад, хлопчик,
якого звуть «ніяк» і який «нізвідки», а ще йому «ніскільки» років. Це прибулець
з майбутнього, якщо хтось спробував обуритися. Він володіє всією палітрою
технологій майбутнього. У тому далекому майбутньому «на межі нескінченності»
люди начебто відмовилися від тіл і від сили духу, бо тіло і дух недосконалі. Й
існують такі люди «ніде». Вони не мають мети, бо мету мають «скінченні», а вони
«нескінченні», тобто вічні і безсмертні. Це потужний вірус для дитини, над
таким сміятися небезпечно для здоров’я.
А наприкінці «першого подарунка» цього «прибульця з майбутнього» знайшла
матір і набила його «по попі». Цей виховний процес зображено на відповідній
ілюстрації.
Другий «подарунок» Діду Морозу – провести свято серед дітей-невидимок,
бо вони найкращі діти-спецагенти. Це сюрреалістичне дійство в голові не
вкладається.
Тут теж є гра з абстракціями, не добра для дітей.
«І побачив на порозі
невисокого чоловіка, а може, й високого; худорлявого, а може, й повненького; з
патлами на голові, а може, й лисого. Одягнений цей чоловік був по-осінньому, а
може, й по-весняному...» (С.20).
Спробуйте собі таке уявити. Подібні «вправи» шкодять фантазії.
До речі, цей «хтось» представляється агентом Служби Безпеки України.
Це ще й стилізація під опис одного з головних героїв «Майстра і
Маргарити».
Початок «третього подарунка» я маю процитувати:
«Жив собі в місті
Переяслав-Хмельницькому Дід Морозко. Щороку 31 грудня він ходив на новорічні
ялинки і дарував дітлахам новорічні подарунки. А ще писав дитячі віршики і
розсилав їх у дитячі журнальчики. А з журнальчиків йому – в обмін на його
дитячі віршики – надсилали дорослі грошики. Ото він на ці грошики й жив» (С.26).
Так нескромно про самого себе... Тільки автор не уточнює: чи грошики
йому платили у безнадійному прагненні більше не отримувати на свою реакційну
пошту подібну маячню?
І щоб виграти у конкурсі, оголошенім Найголовнішим Дідом Морозом, герой
цієї історії вирішив вкрасти вірші свого двійника з паралельного світу.
Погодьтеся, гарний приклад для наслідування.
Плагіатить і автор: перехід до паралельного світу у нього відбувається
«через шафу», як у відомих «Хроніках Нарнії». І вже за традицією «неіснування»
попередніх двох історій: усе це Дуду Морозу наснилося.
Четвертий «подарунок» про Діда Мороза і «перпендикулярний космос». Це
взагалі маячні хворої уяви про прибульців. І знову частина подій відбувається
уві сні, щоб виправдати неоковирність авторських вигадок.
У Діда Мороза – шалена проблема – перестала рости борода. Добре
начальство підказало, що виправити ситуацію може політ у космос.
В останньому «подарунку» кілька мільярдів тому Земля мала «форму
валізи», а діди морози були з крилами (інші діди морози плавали, бо їм не
подобалося літати).
Якось Дід Мороз заснув на льоту і впав у Помаранчеве море. А ще на
Землі були вулкани, які починали виверження, якщо смикнути за мотузку.
Несподівано в оповідь втручається собака автора, який не закриває рота.
Є тут і власний «ніхто», якого називають «Самі Знаєте Хто».
А наприкінці Дід Мороз злітав на Сонце.
Не віриться, що подібну маячню можна було просто вигадати, а не наснити
у дурмані.
А дурні віршики, яких так багато у цій книзі, просто дратують.
Висновок: Книга, в якій немає смислу, натомість багато неоковирних, потворних
малюнків. Бережіть дітей від таких книжок.
Олена Кравець
Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.
Немає коментарів:
Дописати коментар