вівторок, 23 квітня 2019 р.

Наталія Хаткіна «Домовичок-шкідничок»


Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре


Наталія Хаткіна. Домовичок-шкідничок. – Х.: Ранок, 2004. – 80 с.

До збірника увійшли кілька психологічних казочок.
«Чарівні схованки» про дівчинку Галку, яка вміла перетворюватися на все, що уявляла. Подивилася через камінчик з дірочкою, що його називають «курячим богом», і стала то чайкою, то відомою співачкою.

Дуже любила дівчинка ховатися, була спецом із хованок, до неї навіть ніндзя з Японії на консультації приїздили. От і сталася з нею пригода – перетворилася на сіреньку гальку і загубилася серед таких самих камінців. Якби не мама, бути їй камінцем довіку. Так ненав’язливо авторка застерігає, що можна мріяти бути ким завгодно, окрім сірої невиразності. І найважливіше, що найрідніша людина – то мама, яка завжди підтримає свою дитину.
Тому цю казку цікаво читати як дітям, так і їхнім батькам.
Головний герой казки «Домовичок-шкідничок» – полтергейст Клейстер. Чудернацьке створіння, що харчується людськими емоціями. Вони як фонова радіація. Для нього то й солодке, і котлети, і пиріжки, й усіляка смакота.
Клейстер провокує дітей і дорослих, щоб ті вередували, ображали й ображалися. Багато негативу – ситий шкідник. А тих домовиків, що можуть харчуватися позитивними емоціями, він зневажливо називає «вегетаріанцями».
Як із ним боротися? Чи можливо перевиховати? А хто його знає, може, й можливо. А поки треба контролювати свої емоції, думати, перш ніж щось робити, і розуміти, чи твої думки справді твої, а не навіяні шкідником. Для добрих і чуйних, для тих, хто цінує дружбу, не страшні чари шкідника.
Голодному ж Клейстеру поки доведеться сісти на дієту. Або він може прийти в гості до тебе, любий читачу, і тоді начувайся!
Хоч казка й смішна, та вона глибока і серйозна, змушує дорослих замислитись, а дітей виховує через гру.
«Палац із криги» – найромантичніша казка збірника. Діти зліпили зі снігу юного Діда Мороза, якого назвали Юн-Мороз, і вродливу Снігуроньку. Вони зробили це так щиро і з такою любов’ю, що сніговики ожили і покохали одне одного.
У цікавій манері розповідається про різницю у почуттях хлопчика і дівчинки. Це дуже цікаво читати, особливо дорослим, які рідко замислюються про усі ці відмінності.
Для сніговиків усе закінчилося добре: вони побралися на арктичній станції. Вони щасливі і тепер не бояться розтанути – не бояться старості і смерті...
Після такої неоднозначної казки потрібний якийсь добрий текст. І він тут є – це казка «Про котика Васька і пожежника Василя».
Ми дізнаємося про існування котячої школи. Кожен кіт, який себе шанує, повинен скласти іспити з ловлення мишей, правильного харчування і навіть із сидіння на колінах у господині.
Малий Васько – двієчник, і мама-вчителька в серцях виганяє його на вулицю. Щоб зрозумів, яке важке життя у дворового невихованого кота. Біднесенький Васько забіг на дерево і зачепився там, оре, наляканий.
Якби не сміливий молодий герой-пожежник, невідомо, чим би все скінчилося. А так знайшов собі господаря Васько, і мама задоволена, що син виріс. Її ж власне життя змінюється.
Як же точно підмічені котячі звички! Та і про людей не забули сказати дещо цікавеньке.
Читаючи ці казки, все більше переконувалася, що авторка – гарний психолог, яка розуміється на дітях. Але я читала ці казки як доросла людина, і тому вони мені сподобалися ще більше.

Висновок: Мені до вподоби цій збірничок, він добрий, теплий і дуже позитивний.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар