Ірина Потаніна «Ну чисто янгол!»

 

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – гумористичне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Ірина Потаніна. Ну чисто янгол! – К.: Зелений пес, 2007. – 192 с.

Хто ж зі школярів та школярок не мріє потрапити в казку? А якщо у казці, як в тій приказці, – чим далі, тим страшніше? А вже пізно щось змінювати, бо ви – у казці.

Школа – типова, зі своїми приколами та учнями-приколістами. Однокласники такі звичні та яскраві, що майже кожен школяр упізнає в них своїх знайомих. З них можна довго реготати, не зважаючи на те, чи мова йде про відмінників, чи про хуліганів. Жива «картина маслом» шкільних стосунків наближує читача до героїв твору з перших рядків.

У казковому іншосвітті – Світі Здійснених Фантазій – теж все типово-яскраве, а сміху не менше. Там мешкають чарівні істоти родом із народних казок, літературних творів і просто витвори людської, а особливо дитячої уяви. Такі як, наприклад, «неуклюжі», яких багато хто з дітей сприймає як окремих істот, а не прикметник з відомої дитячої пісеньки.

Янголи-охоронці живуть там теж... Є десь удалині і місто Бога, в якого вірять мільйони людей.

У двох світів однакові проблеми – конкурси. У нашому світі – це міжшкільний конкурс краси, у казковому – конкурс наречених для принца. Бо традиція.

І треба ж було такому статися, що свого янгола-охоронця головна героїня уявляє подібною до себе як дві краплі води. От дівчатка й міняються місцями. Та ще й Танчик-Тамара та її янгол-охоронець стають частиною цієї кумедної підміни, бо янгол Віри допомагає Тамарі в нашому світі, а янгол Тамари – в іншому супроводжує дівчинку у конкурсі краси.

От лише у казковому світі півень Його Часовість виголошує час – святого Нового високосного року, і на добу все йде шкереберть, бо тепер красунь-претенденток, які програють, має з’їсти дракон. Тільки і з драконом не все просто. Правила ж існують для того, щоб їх порушувати.

Шкода тільки, що у Віри слабенька уява, бо інакше вона б була у тому світі могутньою чарівницею. Але виявляється: так навіть цікавіше.

Одним словом, занудьгувати мало кому буде до снаги, а жарти у скороченому варіанті не переказуються. Зокрема, ви дізнаєтеся, що нічого не знаєте про «Курочку Ябу», Єті, Бабу Ягу, Сплячу Красуню і Жабу (чи то царівну, чи то й ні). Тут страхи злітаються до тих, хто про них згадає, а в селищі Одиночних Фантазій взагалі може стрітися таке...

Хоча особисто я не дуже люблю гумористичне фентезі, бо часто воно просто таки пересипане штампами і банальностями, але нині було реально смішно.

Висновок: Це легка і невимушена історія-перевертиш, коли казки та їхні герої виявляються зовсім не такими, якими їх уявляєш. Як би ще сказали школярі – це смішна історія про попаданку.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.