Едуард Гром «Казки Грома»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Едуард Гром. Казки Грома. – Херсон: Графіка, 2013. – 54 с.

Чи то автор взяв собі псевдонім «Гром», щоб його книга приваблювала читачів, чи то «зіграв» із власним прізвищем, назвавши збірник казок «Казки Грома». Але у будь-якому випадку ця гра, на мій погляд, не є виправданою.

Збірник не структурований. Більшість творів є мініатюрами або замальовками «на тему» без моральної складової чи потрібних для дітей акцентів. Частина творів «пояснюють світ» – звідки взялося те чи інше явище, або як щось змінилося у світі, тим самим вони подібні до стародавніх міфів і традиційних казок. Наприклад, «Як риби у воді опинилися», «Як змії літати перестали», «Як з’явились річки», «Як вовки вити почали» тощо.

Але жодна з цих історій не має архетипного але справді міфологічного підґрунтя, всі вони вигадані. Навіть ті історії, де з’являються метафори чи є трохи філософії, не чітко структуровані композиційно, все треба додумувати самому.

Не враховуються автором й особливості дитячого сприйняття тексту. Багато казок мають велетенські абзаци на півсторінки, а то й на всю сторінку. Зважаючи на формат книги – це дуже багато. Навіть діалоги оформлені невідповідно і також пишуться в одному безкінечному абзаці.

Маленька дитина просто не в змозі сприйняти інформацію у такому поданні. А для старших дітей така книга не буде цікавою.

Починається збірник із «Космічної історії» про інопланетний народ «триочки», які зустріли істот з одним оком і після обряду всі перетворилися на двооких.

Одразу після того іде казка «Чарівна лагуна» про пташок, що жили у пустелі. У боротьбі із чорною магією пташки розклювали хмару і завдяки тому на землю полилася вода, все розквітло і зазеленіло.

Є тут і твори, які можна ідентифікувати як казки про антропоморфних тварин і рослин. Це, наприклад, «Як пташки лиса перехитрили», «Чому Вовк моркву почав їсти», «Хробак та Гусінь», «Друзі», «Ялинка зі смачними ягідками», «Мудрий Цап», «Зустріч у лісі», «Лісова історія», «Капуста та Морква» (одна з найцікавіших казок збірника) тощо.

А є традиційно фольклорні твори про людей, як то «Мудрий Дід», де головними героями є син рибалки і Водяна Русалка; і ще одна «мудра» казки із назвою «Мудрий Сом» (вона мені з небагатьох сподобалася); казка-подорож «Як Єгор щастя шукав»; казка «Близнюки» про відьму і двох хлопців; «Дядько Дуб» про берізку, дуб і хлопчика, який ображав берізку; «Кам’яний Гектор» про гірського одинака – велетня Гектора, якого люди спочатку боялися, а тоді назвали своїм рятівником.

Особняком стоїть довга казка «Дочки Грома». Вона абсолютно еклектична.

«Багато років тому, ще до створення Землі, сталася ця подія. Десь далеко у космосі на планеті Едем, жили цар і цариця у своєму великому палаці. В них було п’ятеро доньок: Дідра, Деліс, Гнео, Тіна та Далана» (С.27).

Де космос, а де християнський Едем?..

За казковою традицією старі батьки хочуть, щоб їхні доньки знайшли гідну пару і замість них правили царством. Щоб обрати наступницю, батьки відсилають своїх доньок за океан на п’яти різних кораблях. Зрозуміло, що кожна з них знайде своє щастя. Одного із женихів, якому і дісталося найбільше царство, чомусь звуть Діонісом.

Інколи твори суперечать один одному. Наприклад, у творі «Таємниця Великої планети» знову у давнину і знову в космосі була лише одна планета, де жили «кам’яні велетні, дерев’яні карлики, вогняні змії, водяні глиби та інші дивні створіння» (С.35). Усі ці тварини швидко розмножувалися, ворогували між собою і через те планета вибухнула.

«Усі створіння розлетілися разом з рештками планети по всьому космосу. З тих часів у космосі стало дуже багато різних зірок, метеоритів, комет та планет, які утворилися з Великої планети. Тепер на кожній з них можна знайти різні її елементи: воду, вогонь, дерево, каміння тощо» (С.36)

Навела цей приклад, щоб показати, що з казок збірника неможливо навіть при великому бажанні вибудувати космогонію.

Поряд із космосом, прибульцями та казковими істотами досить часто бачимо давньогрецьких богів, таких як Посейдон та ін. Втручання у казки, чия дія відбувається на далеких планетах, грецької міфології щонайменше дивне.

Але це далеко не все, що може збентежити вдумливого читача.

Наприклад, твір «Як дракони землю згубили» починається словами «Колись у давні часи, коли на Землі жили тільки динозаври» (С.13). То дракони чи таки динозаври?

А одна з казок називається «Свята вода», яка нібито пояснює, чому духи бояться святої води.

І така світоглядна мішанина – головна ознака книги.

Серед казок зустрічається твір «Подарунок від Діда Мороза». За описом Дід Мороз дуже схожий на Санта Клауса, але у тій же казці бачимо злих відьом. Тобто, порушується сама казкова традиція. Цей твір взагалі емоційно випадає з книги.

Частина казок є переспівами відомих сюжетів. Наприклад, у збірнику є казка «Майстри все можуть» про царівну Несміяну. Це не гумористична, а пародійна казка, бо царівну намагаються розсмішити автослюсар, фермер, електрик та лікар. Ця казка ніяк не позначена і стоїть поряд із серйозними творами.

Так теж неможна у дитячій книзі. Твори для дітей мають бути структуровані. Це дуже важливо для їхнього правильного сприйняття.

Закінчується книга пригодницькою казкою, не схожою на всі інші, – «Пригоди Хвостолапа та його друзів». Тут лісові створіння подружилися з прибульцями, і розповідається, що з того вийшло. Присутність інопланетян не заважає бути у цій казці злій Бабі Язі, людському хлопчику і карикатурним розбійникам. Якоїсь глибокої ідеї твір не має.

Гадаю, всі ці казки були б цікаві, але видані окремо. Кожній з них потрібно багато ілюстрацій, щоб привабити читача. Інакше ці сюжети здебільшого схожі на чернетки сценаріїв.

Висновок: Вражень від цієї книги у мене не було. Це просто ще один казковий збірник, який навряд може сприяти розвитку і вихованню дитини.

Яна Стогова

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.