середу, 14 березня 2018 р.

Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети»


Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження



Леся Воронина. Таємниця пурпурової планети. – Винниця: Теза, 2005. – 176 с.

Книга "Таємниця Пурпурової планети" складається з п'яти невеличких історій: "Печера хижих кокосів", "Космічні перегони", "Бананожери з планети Хрюмів", "В гостях у космічних равликів", "Привіт від летючої жабки".
Головна героїня всіх цих історій – дівчинка Оля, яка дуже сильно нагадала мені Алісу з "Гості з майбутнього". У цієї дитини дуже розумний батько-винахідник, професор Клим Чайка, а ще в неї є також надзвичайно обдарований кіт Гарбузик.

Всі історії прості, лінійні і навіть трохи коміксові або мультяшні. Інколи здавалося, що кожна з них – це серія серіалу або переказані сни.
Так само мультяшний "головний ворог" – обвішаний зброєю і з короною зі сліпучими діамантами Великий Володар Темряви Краш з планети Морок, який насправді виявляється самозванцем. Фруктова пурпурова планета – найбільший ворог планети Морок.
Роль "головного друга" грає золотоволосий красунчик Люм, майже всемогутній прибулець з Пурпурової планети.
Оля – звичайна дівчинка, яка не змінюється протягом усієї книги, інколи вона схожа на щось функціональне, провідника у фантастичний світ, а не повноцінну героїню-особистість. І які б біди не спіткали Олю, у неї є чарівний медальйон, що рятує її ледь не від усіх неприємностей, і це ще більше спрощує книгу. Всі рішення героїні є правильними, а перешкоди долаються легко, часто лише силою уяви.
Перша подорож, як завжди у творах такого типу, пов'язана з бідою Пурпурової планети, яку потрібно врятувати від хижих кокосів з планети Морок, і зробити це може тільки Оля. Свого часу її батько був на тій планеті, але забув про те, коли подорослішав. Й особисто мене дратує, коли у книзі для дітей наголошується, що "коли люди виростають, то забувають дуже багато важливих речей" (С.73). Не можна протиставляти "класне дитинство" і "забудькувате дорослішання", це має негативні наслідки для розвитку дитячої психіки.
Але повернемося до книги.
Окрім Люма, на Пурпуровій планеті мешкає смарагдова мавпочка Дзига з дзвіночком на хвості, а все на тій планеті створене з фруктів.
У центрі другої історії – космічні перегони, бо "головний ворог" викрав батька Олі, і тепер багатьом героям потрібен порятунок. Але на допомогу у цій історії Олі приходить не лише Люм, але й власний батько, який створив Універсальний Перетворювач Слів, що за властивостями також дуже сильно нагадує мієлафон Аліси, та ще багато корисних речей, необхідних у скрутному становищі.
Третя історія про банани, до яких на планету завітали хрюми, гості з планети Морок. Нещасні банани кумедні і дурні, а ще вони жахливо співають, хоча дуже пишаються собою.
Як бонус за порятунок розумних бананів, Оля може покататися на голкохвості і зіграти у гру "хто впіймає скаженого кльоцика".
Четверта подорож на Планету Смугастих Равликів дивна та абсурдна. Олю запрошено на Міжгалактичний Фестиваль, та й сама планета схожа на кошмарний сон у своїх дурощах. Там живе Гостинний Грушоніс, який пригощає своїх гостей живими хлюсиками, Забудькуватий Дракон поводиться не як дракон, а як столітня бабуся, а розгадку, яка призведе до виграшу у турнірі, знають тільки організатори, і вона ніяк не пов'язана з розумом чи логікою.
Остання подорож у цій книзі також присвячена порятунку, тепер уже летючих жабок з планети Білої Лілеї.
Тут до магії медальйона додається магія годинника, який може зупиняти час. Ним про всяк випадок скористалася Оля, щоб раптом не запізнитися вранці на контрольну. Вона знову бореться з мешканцями планети Морок. І тепер вже, можливо, в останній раз.
На останок хочу сказати, що за сюжетом автор і є дівчинкою-мандрівницею, хоча подібний прийом, на мою думку, досить примітивний, бо надалі на сюжет не грає.

Висновок: Хоча книга барвиста, але весь час відчувається, що вона вигадана і логічно не обумовлена. На мою думку, підходить виключно для розваги.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:
Тетяна Щербаченко "Соціальна марґінальність як рушій розгортання сюжету в сучасній українській прозі для дітей " (фрагмент) - http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/77

Немає коментарів:

Дописати коментар