Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – фантастика
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – фантастика
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре
Іван
Ющук. Троє на Місяці. – К.: Грані-Т, 2010. – 240 с.
Книга ця дуже своєрідна, її недарма визначено як «граматико-фантастичну
повість». Зазвичай літературні експерименти у книгах для дітей мають жалюгідний
вигляд, проте, цей експеримент можна назвати вдалим.
Початок твору сприймається важкувато, він повільний, ритміка незвична,
і це не дивно, бо тримаємо в руках перевидання. Але ті, кому вдалося прочитати
розділів п’ять і не занудьгувати, дочитають до кінця із захопленням.
Структура книги також незвична. Головні герої – українські школярі, які
побудували ракету і полетіли на Місяць. Героїв троє, ми знаємо їх за
прізвиськами Капітан, Граматик і Незнайко, хоча наприкінці названі імена цих
сміливих хлопців, здатних на ризик і самопожертву.
Капітан і Граматик захоплюються українською мовою, а оскільки вони при
цьому залишаються школярами, то використовують вільний час канікул для
повторення правил правопису. Разом із ними пропонується робити це й читачеві,
для чого автор радить завести окремий блокнотик.
Кому хочеться вчитися під час читання книги? Аж нікому! Але автор і
його герої хитрі, тому кожне завдання з мови є шифром, розгадуючи який, читач
отримує дуже важливу інформацію. Не одразу починаєш розуміти, чим є ці шифри,
але розгадувати загадки стає цікаво навіть дорослим.
Вся інформація, закодована у шифрах, більше ніде не повториться, і не
сподівайтеся. Знехтували розгадуванням цих кодів і пропустили частинку сюжету –
то ніхто вам не винен.
До того ж, вивчити українську мову, просто прочитавши книгу, це неабияк
круто!
Так ось, летять Капітан і Граматик на Місяць і помічають, що вага
корабля більша, ніж має бути. То Незнайко причепився до корабля, думаючи, що на
Місяці все, як на Землі, і прогулянка на Море Ясності стане гарним відпочинком.
Що вдіяти: треба або повертатися, або щось придумувати, бо пальне
пораховане, його може не вистачити на зворотну дорогу. Доводиться змінювати
пункт призначення і сідати у майже недосліджених місячних горах.
І ось тут починаються справжні пригоди: дослідження Місяця у пошуках
води і вуглецю (знайшлося ще хімічно чисте залізо і діаманти); зустріч із
жорстокими космічними піратами, чий ватажок, син відомого інженера Гаріна, хоче
знищити людей на Землі, щоб отримати земні коштовності в одноосібне володіння; зустріч
з інопланетянами, які надто стандартизували своє життя і тепер шукають фактор
ірраціональності, щоб запустити нову хвилю розвитку своєї цивілізації і знайти
втрачений сенс життя, та багато іншого.
А ще хлопці разом із дівчинкою Оленкою, яка залишилася на Землі,
створили шестиногого робота-пса Друга. І це чудовий образ!
Хоча герої видаються типажами, але це оманливе сприйняття, – вони
особистості, хоча і дещо ідеалізовані. Друзі відчувають різні емоції, хоча,
ніде правди діти, чинять правильно у важких ситуаціях. Як то, наприклад, коли
схиблений багатій Гарріс запевняє, що трієчник Незнайко може стати для нього
гарним помічником.
Та й той же Незнайко погано вчиться не тому, що дурний, а тому, що
постійно відволікається на інше, не має розвинутої сили волі. До речі, читачеві
пропонується ефективний механізм розвитку тої самої сили волі, а ще знаходження
інтересу до різних справ і предметів. Хоча є речі, які Незнайкові і так цікаві,
як то ботаніка і зоологія.
Кожен з героїв має можливість проявити себе найцікавішим чином. Навіть
робот-пес, який сприймається як живий, – справжній друг і порадник,
запрограмований на доброту.
А головне для людини, окрім людяності, порядності і доброти, – думати.
«Не в ногах порятунку треба
шукати, а в голові» (С.167) – запевняє у скрутній
ситуації Капітан. А це ж щира правда...
Потрібно вчитися, бо «коли швидко
читаєш, тоді вже й легко вчити й інші предмети» (С.194). Та потрібно читати
уважно, вдумливо, аналізуючи прочитане.
«Без доброго знання мови ніяку
іншу науку засвоїти не можна. Мова – основа всякого мислення...» (С.194).
У творі взагалі багато цікавої філософії, яка подається ненав’язливо і
легко.
А як багато можна роздумувати про образ негідника Гарріса, жорстокого,
жадібного, який не має національності і не відчуває приналежності до жодного
народу, не знає любові до рідної землі. У нього багато розкішних будинків у
різних куточках планети, але немає дому, цей чоловік просто його не потребує.
Такі космополітичні злодії насправді найстрашніші, бо здатні на все. Їхні лихі
задуми ніщо не стримає, з такими треба тільки самовіддано боротися іншим
сильним особистостям...
Сцен із Гаррісом небагато, та кожна з них – двобій воль і світоглядів,
і це теж дає можливість замислитися щодо цінностей і пріоритетів і дітям, і
дорослим.
Як обурюється Гарріс:
«Я хотів найняти собі палац,
лише собі, щоб місяць жити в ньому, великі гроші давав, але мені сказали:
неможна, це для всіх... Навіщо для всіх? Така розкіш повинна бути лише для тих,
хто має великі гроші, хто має силу. Для таких, як я» (С.119).
А ви, шановні читачі, підтримуєте переконання Гарріса? Чи таки трошки
закортіло мати стільки грошей, щоб жити життям надлюдини?..
Світогляд пов’язаний із мовою, і цей твір – яскрава ілюстрація мовного
коду. Національне проявляє себе у вчинках і думках молодого покоління
органічним чином, уважному читачеві стає значно зрозумілішою істинна природа
національної свідомості. І це також робиться легко і не моралістично.
Звісно, відчувається, що книга написана досить давно. Вимикачі на
спинах роботів – це було жорстоко... Але в цілому твір сприймається цілком
сучасно і може бути цікавим великій кількості читачів, а також допомогти у
навчанні.
Висновок: Це незвичайна пригодницька книга, яка може протестувати читачів на
предмет філологічних здібностей і наявності любові до розгадування ребусів і
загадок. Якщо граматична складова цієї фантастики захопить підлітка, то можна
сказати, що йому буде трохи легше визначитися зі своєю майбутньою професією.
Окрім того, цей твір є гарним інструментом для вивчення української мови в
ігровій формі.
Маргарита Крук
Інші думки про книгу:
Наталя
Марченко "Іван Ющук. "Троє на Місяці" - http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/56
aleks242
"Відгук" -
http://www.livelib.ru/book/1000681076
Немає коментарів:
Дописати коментар