Анатолій Птіцин «Посмішка азовського крокодила»

Категорія – реалізм, фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – дитячий детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - погано

Анатолій Птіцин. Посмішка азовського крокодила. – К.: Грані-Т, 2010. – 160 с.

Написати цікавий детектив для дітей доволі складно, особливо коли більшість припущень є вигадками.

Детектив «Посмішка азовського крокодила» справляє враження тканини, яка розлізлася на клапті і в багатьох місцях зяють дірки. Це стосується сюжету, психології, самої детективної інтриги. Жодна лінія емоційно не доведена до кінця. Книга багатослівна, багато сцен, на мою думку, можна було б скоротити або й взагалі викреслити.

У творі кілька героїв. Головна з дівчат – Квіта, яка їде зі столиці до провінційного містечка, відпочивати у бабусі. Її батьки-циркачі збираються на гастролі, тому дитину потрібно якось пристроїти. Квіта пручається, бо вважає, що їй буде нудно, а літо безнадійно зіпсоване. Важливо відмітити, що ситуацію виправляє дозвіл узяти з собою у Світлогорськ ноутбук, на якому можна необмежено гратися.

Інші герої – близнюки Ярик і Марик, які потерпають від того, що місцеві їх не плутають (це заповітна мрія усіх близнюків). У братів давній конфлікт із селищанськими хлопцями, які намагаються стати зірками на місцевому пляжі. Конфлікт до кінця не доведений, бо потенційна можливість зніматися в дитячому серіалі і, тим самим, виграти у селищан, емоційно ніяк не прописана, конфлікт покинутий на півдорозі. Окрім того, ці двоє дуже дивні, ніби створені для того, щоб смішити читача. Реальні люди такими не бувають.

Інші «близнюки», але не за зовнішністю, а за образами – два стереотипних бандита-картяра Гусак і Бандан. Це типові образи негативних персонажів, та зазвичай не в літературі, а у телевізійному милі.

Ці, і ще купка інших не дуже розумних бандитів, шукають по місту біляву дівчинку, яка виявляється донькою олігарха, що може своїм новим проектом створити конкуренцію іншим фірмам в іграшковій індустрії. Зрозуміло, що рятують дівчинку, яка, до речі, ще й замаскувалася під хлопчика, підстригшись під нуль, саме діти.

Роль крокодила – спочатку налякати курортників і хлопців із сусіднього села-передмістя, щоб близнюки змогли повернути свій авторитет на пляжі, а тоді крокодил раптово оживає і лякає бандитів.

Багато моментів так і залишаються непоясненими або невикористаними авторськими вигадками. Деякі межують із нісенітницями.

Наприклад, кіт Пушок у дівоцтві і він же Ціанід у дорослому віці; джип серед лісу, який наче з‘явився там сам собою посеред дерев, бо жодних слідів до нього на вологій землі не було помічено; зниклий водій, який так і не з’явився, і його долею ніхто не переймається; не розкрита таємниця «містики» на руїнах Зеленого замку; опудало крокодила, що раптово оживає, бо, бач, Квіта з родини циркачів (ніби це може пояснити таке диво); я вже не кажу про те, що описаний принцип зйомок телесеріалу зовсім не відповідає дійсності.

Деякі ж моменти мене просто обурили.

Наприклад, образ майбутнього вчителя:

«Викопані ями завалювало землею, будівельний вагончик зник, сторожовий пес почав до всіх лащитися, а сторож покинув пити і вступив на заочне відділення педінституту» (С.27).

Або деформоване сприйняття хлопчиками дівчаток. Саме так насаджуються стереотипи:

«Хлопчики у Світлогорську шортів не визнавали. Це був неправильний одяг. Хай там що, а шорти – практично наполовину спідниця. А який нормальний хлопчик, не шотландець, одягне спідницю, якщо він сповна розуму» (С.60).

Або й гірше, вже думка від іншого героя:

«Лодик витріщився на Леся, він подумав, що, мабуть, Лесь просто з’їхав з глузду. Нормальна людина не буде видавати себе за дівчинку» (С.148).

Без коментарів...

Висновок: Розважальний і неглибокий твір, який, чесно кажучи, не було цікаво читати. Якби з нього зробили сценарій комедійного фільму, то могло б бути смішно, а так, на мою думку, це вкрай невдалий варіант дитячого детективу. Багато у тексті і просто глючних фраз, які не мають під собою ніякої логіки у порівняннях та асоціативних ланцюжках.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.