Володимир Мартинов «Як Колобок визволяв принцесу з лап дракона Ковтай-не-Жувавши»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – жахливо

Володимир Мартинов. Як Колобок визволяв принцесу з лап дракона Ковтай-не-Жувавши. – Х.: Ранок, 2004. – 96 с.

А ось ця книга, видана у той самий рік й у тому ж самому видавництві, що й «Фаїна-фантазерка» того ж автора, стала для мене справжнім культурним шоком. Майже сто сторінок автор оповідає про героїчного спортсмена Колобка, який рятує принцесу Ліку з лап чудовиська.

Книга написана в кращих радянських традиціях «наших відповідей» усьому світу. Тут, наприклад, є газета «Потроху ні про що», яку читає дідусь. Саме у цій газеті написали брехливу (а насправді канонічну) історію про Колобка, бабусю і дідуся. «Паперу їм не шкода!» (С.9) – обурюється дідусь. А бабуся розповідає, що для створення онучка використала найкращі продукти. Або така відома радянська фраза: «А ми університетів не кінчали, – з гідністю відповів дракон» (С.29).

Якби ця книга потрапила до моїх рук першою, то я б, може, була до неї трохи менш критичною (хоча навряд, бо переспів чужих творів – це несмак і сором), але виявилося, що одним Колобком не обійшлося.

«Як Колобок визволяв принцесу з лап дракона Ковтай-не-Жувавши» є переспівом двох казок самого автора: «Викрав дракон принцесу...» і «Як колобок став прем’єр-міністром». Повторюються деякі сюжетні ходи і більшість фраз, хоча частина з них має інший контекст.

Автор розвиває і сплітає свої твори. Принцеса Ліка тепер є донькою одного з недолугих правителів, а син іншого (так само не схожий на батька) геніальний конструктор дирижаблів. Проте, головний персонаж у цій історії – Колобок, і саме він, а не ерудиція принцеси дає змогу перемогти нещасного дракона, який так любить попоїсти.

Колобок поводиться нахабно. Він одружує принцесу Ліку і принца Гену (Афіногена), зупиняє війну і стає... прем’єр-міністром. Й одразу приводить свою спортивну команду:

«– А хто ж ввійде до складу кабінету міністрів?

– Заєць, Вовк, Ведмідь, а перший віце-прем’єр – Лисиця. Найдосвідченіші фахівці, затяті прихильники ринкової економіки. І програму вони мають – «Хто встиг, той і з’їв» називається... До речі, за сумісництвом мені ще належить виконувати обов’язки головного тренера національної баскетбольної команди. Гравці нам потрібні, отож, якщо маєте бажання, прошу на відбірковий перегляд, – ледь стримуючи усмішку, запропонував Колько.

– Ні, ні, дякуємо... Ми ще хотіли запитати... Скажіть, будь ласка, а хто призначив вас прем’єр-міністром, пане Миколо?

– Можна просто Колько, – поблажливо посміхнувся Колобок. – А призначив я себе сам. Сподіваюсь, заперечень не буде?» (С.89-90).

Ось таке рейдерське захоплення влади у стилі «буремних 90-х».

І найгірше, що цей переспів чужої казки і самого себе здобув «літературний Оскар», найвищу нагороду... «Коронацію Слова»!

Це вже не сором, а ганьба...

Висновок: Посередня книга із запозиченнями чужих образів і переписуванням самого себе, визнана конкурсом «Коронація Слова» зразком у сучасній літературі для дітей.

Дарина Пилипенко

Ми поки не знайшли магазини, в яких нині можна купити цю книгу, але вона є у бібліотеках.

Також не знайдені відгуки про неї.