Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження
Леся
Воронина. Прибулець з країни Нямликів. – К.: Грані-Т, 2007. – 127 с.
Нямлики
– це, певно, такі істоти, які плямкають і кажуть «ням-ням». На ділі так і є, бо
понад усе нямлики полюбляють їсти манну кашу. Для них це не просто смачна їжа,
а справжня чарівна страва, яка тимчасово наділяє кожного нямлика своїми
чарівними здібностями.
Гарна
ідея, правда? Існує стереотип, що діти не люблять манну кашу. То чому б не
згодувати її нямликам, які на подяку запросять до пригод чи й у свою країну.
Живуть
нямлики у стінах, у них там цілі міста. Навіть одяг у нямликів може бути
відбитком візерунків зі шпалер.
Головного
героя звуть Буцик, він досить відомий у своєму казковому світі, відважний
хлопець. Головна героїня – дівчинка Олянка, типова, яка не змінюється протягом
усього твору.
Книга
складається з кількох повістей, майже не пов’язаних між собою. У кожній повісті
присутній виховний момент, але моделі дуже спрощені, багато проблем вирішуються
завдяки чарівництву, а це, щонайменше, не педагогічно.
То
кицька обманює свою хазяйку, щоб та думала, ніби улюблениця захворіла, і
частувала її всілякою смакотою. Сама ж кицька за відсутності хазяйки спустошує
холодильник.
То
лиходії-інопланетяни сміхожери Гам, Гризь і Кусь пробралися до цирку під
виглядом клоунів, щоб відбирати у людей радість. Люди, які потрапили під вплив
сміхоміра, надалі зможуть радіти тільки чужому болю.
То
завдяки чарівному калейдоскопу Олянка разом із товаришем Дмитриком подорожує у
минуле, де зустрічаються із козаком Мамаєм. Тут не обходиться без постмодерну,
бо, врешті, козаку у подарунок дістається австралійський бумеранг.
То
Олянка разом із нямликом помандрувала за бурштином на північне узбережжя, щоб
зробити подарунок батькам. А іншим разом вона здійснює подорож до бабусі в село
і дізнається, що там мешкають різноманітні чарівні істоти – плавунці, хрюсики
та перевертайчики.
То
злий чаклун хоче поруйнувати старі будинки і побудувати хмарочоси, в яких
нямлики не живуть. Він створив цілу армію з ляльок-помічників, у яких в головах
пір'я (такий собі прообраз "ватників"). Носить цей "Головний
руйнівник" захисний костюм у вигляді піжами, яку не знімає ні вдень, ні
вночі. Хоча досить дивна ситуація виникає тоді, коли з чаклуна зривають
захисний костюм. Він що, перед дитиною залишився голим?
Виникають
запитання щодо адекватності самої героїні. Наприклад, Олянка вдає, що в неї
висока температура, щоб залишитися вдома і подивитися нову серію
"Покемонів". Вона не може уявити, як можна жити без мобілки,
телевізора і комп'ютерних ігор. Не дивно, що з такими уподобаннями головна
героїня не вирізняється розвиненим інтелектом і глибиною емоцій.
Є
запитання і щодо логіки. Так, наприклад, стверджується, що якщо дитині не
купувати іграшки, то вона, коли виросте, почне гратися у "дуже жорстокі
дорослі ігри". Тобто, якщо родина бідна, то в ній виросте лиха дитина? А
як бути з післявоєнними поколіннями? Це дуже серйозна і небезпечна підміна.
Загалом
же, сюжетні ходи книги цілком стандартні.
Висновок: Книжка мультяшна і дуже проста, як на мене, добра лише для розваги.
Олена Кравець
Інші думки про книгу:
Марія Криштопа "Лакмусовий
папірець" (фрагмент) - http://litakcent.com/2008/10/13/marija-kryshtopa-lakmusovyj-papirec/
Немає коментарів:
Дописати коментар