четвер, 29 листопада 2018 р.

Леся Воронина «Прибулець з країни Нямликів»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Леся Воронина. Прибулець з країни Нямликів. – К.: Грані-Т, 2007. – 127 с.

Нямлики – це, певно, такі істоти, які плямкають і кажуть «ням-ням». На ділі так і є, бо понад усе нямлики полюбляють їсти манну кашу. Для них це не просто смачна їжа, а справжня чарівна страва, яка тимчасово наділяє кожного нямлика своїми чарівними здібностями.
Гарна ідея, правда? Існує стереотип, що діти не люблять манну кашу. То чому б не згодувати її нямликам, які на подяку запросять до пригод чи й у свою країну.

Живуть нямлики у стінах, у них там цілі міста. Навіть одяг у нямликів може бути відбитком візерунків зі шпалер.
Головного героя звуть Буцик, він досить відомий у своєму казковому світі, відважний хлопець. Головна героїня – дівчинка Олянка, типова, яка не змінюється протягом усього твору.
Книга складається з кількох повістей, майже не пов’язаних між собою. У кожній повісті присутній виховний момент, але моделі дуже спрощені, багато проблем вирішуються завдяки чарівництву, а це, щонайменше, не педагогічно.
То кицька обманює свою хазяйку, щоб та думала, ніби улюблениця захворіла, і частувала її всілякою смакотою. Сама ж кицька за відсутності хазяйки спустошує холодильник.
То лиходії-інопланетяни сміхожери Гам, Гризь і Кусь пробралися до цирку під виглядом клоунів, щоб відбирати у людей радість. Люди, які потрапили під вплив сміхоміра, надалі зможуть радіти тільки чужому болю.
То завдяки чарівному калейдоскопу Олянка разом із товаришем Дмитриком подорожує у минуле, де зустрічаються із козаком Мамаєм. Тут не обходиться без постмодерну, бо, врешті, козаку у подарунок дістається австралійський бумеранг.
То Олянка разом із нямликом помандрувала за бурштином на північне узбережжя, щоб зробити подарунок батькам. А іншим разом вона здійснює подорож до бабусі в село і дізнається, що там мешкають різноманітні чарівні істоти – плавунці, хрюсики та перевертайчики.
То злий чаклун хоче поруйнувати старі будинки і побудувати хмарочоси, в яких нямлики не живуть. Він створив цілу армію з ляльок-помічників, у яких в головах пір'я (такий собі прообраз "ватників"). Носить цей "Головний руйнівник" захисний костюм у вигляді піжами, яку не знімає ні вдень, ні вночі. Хоча досить дивна ситуація виникає тоді, коли з чаклуна зривають захисний костюм. Він що, перед дитиною залишився голим?
Виникають запитання щодо адекватності самої героїні. Наприклад, Олянка вдає, що в неї висока температура, щоб залишитися вдома і подивитися нову серію "Покемонів". Вона не може уявити, як можна жити без мобілки, телевізора і комп'ютерних ігор. Не дивно, що з такими уподобаннями головна героїня не вирізняється розвиненим інтелектом і глибиною емоцій.
Є запитання і щодо логіки. Так, наприклад, стверджується, що якщо дитині не купувати іграшки, то вона, коли виросте, почне гратися у "дуже жорстокі дорослі ігри". Тобто, якщо родина бідна, то в ній виросте лиха дитина? А як бути з післявоєнними поколіннями? Це дуже серйозна і небезпечна підміна.
Загалом же, сюжетні ходи книги цілком стандартні.

Висновок: Книжка мультяшна і дуже проста, як на мене, добра лише для розваги.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:
Марія Криштопа "Лакмусовий папірець" (фрагмент) - http://litakcent.com/2008/10/13/marija-kryshtopa-lakmusovyj-papirec/

 

Немає коментарів:

Дописати коментар