понеділок, 3 грудня 2018 р.

Оке Гольмберґ «Туре Свентон, приватний детектив»


Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – фантастичний детектив
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Оке Гольмберґ. Туре Свентон, приватний детектив. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 136 с.

На вулиці Дротнінгґатан у Стокгольмі мешкає дивак-детектив Туре Свентон. Вже у самій подачі матеріалу відчувається залежність цього образу від Шерлока Холмса, тільки доведеного до абсурду. Наприклад, цей детектив постійно вдає з себе заклопотану і рішучу людину, навіть просить, щоб йому ледь не щохвилинно телефонували, коли у контору приходить черговий відвідувач. Так само, як і справді відомий містер Холмс, він полюбляє перевдягатися. Насправді ж цей дуже розумний і кмітливий детектив не розплутав поки що жодної справи. А ще таке враження, що він харчується виключно солодким (точніше, сайками – тутешніми смаколиками), що також не наближає твір до реальності.

Сама дія починається з того, що маленьке містечко Лінгонбод починає тероризувати якийсь товстий і нахабний чоловік. Він ображає дітей, шантажує дорослих, та й поводиться геть нечемно.
На допомогу кличуть детектива Туре, але він, бідолашний, не має грошей на квиток, щоб дістатися місця злочину. Й ось тут, наче за помахом чарівної палички, з’являється ще один дивак, та вже східного походження, і пропонує детективу ледь не за безцінь купити чарівний килим, який може літати.
Діалоги між продавцем і покупцем можна сміливо пропустити, бо у них немає ніякого смислу. А детектив ще й примудрився поторгуватися.
А далі, як у не дуже доброму кіно, все передбачуване – детектив ловить злочинців, яких виявляється двоє (один з них то й взагалі легенда злочинного світу), і здобуває славу, про яку мріяв.
Хоча й до самого детективного пошуку та способу затримання злочинців виникає багато запитань. Невже, наприклад, злочинці поводилися б так сумирно, опинившись на летючому килимі та ще й у компанії дітей, яких так легко взяти в заручники?
Взагалі-то всі герої твору дивні: і діти, і дорослі. Чи, можливо, в Данії зовсім інший світогляд? А це навряд...
Те саме стосується й гумору: де має бути смішно, чомусь сміятися зовсім не хочеться. Емоції героїв пласкі і нецікаві.
Це був би непоганий сценарій для короткометражного мультфільму, але для книги, як на мене, дрібненько.

Висновок: На мою думку, твір досить нудний із логічними нестиковками і ляпами. Про нього майже немає чого сказати.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:
Марія Литвин "Неймовірні пригоди Туре Свентона, приватного детектива" - http://kazkarka.com/books/review/neymovirni-prigodi-ture-sventona-privatnogo-detektiva.html

Немає коментарів:

Дописати коментар