Марина Павленко «Русалонька з 7-В. В тенетах лабіринту»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – фентезі, шкільна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Марина Павленко. Русалонька з 7-В. В тенетах лабіринту. – Вінниця: Теза, 2011. – 276 с.

У четвертій книзі Софійці доводиться пережити абсолютно новий емоційний досвід. Вона знову закохується, на цей раз у чоловіка своєї тітки. Проблема типова для підліткового віку – дорослий чоловік здається значно привабливішим, ніж однолітки, які поки не знайшли себе у цьому житті. На щастя, Пустельник ніяк не реагує на ці емоції, або й зовсім їх не помічає, тим самим не дає приводу для розвитку цих, чесно кажучи, хворобливих почуттів.

Софійка страждає мовчки, уявляючи себе мученицею за кохання. Таке собі кохання-зітхання.

«– А це тобі маленька нагорода! Наставляй долоню! – понишпоривши по кишенях, дядько Сергій поклав їй у жменю...

Утім, яка різниця, що саме він поклав! Важливо, як ніжно він торкнувся її руки своєю – ах, такою красивою, такою мужньою... трохи теж шкарубкою... Як у Сашка, але – ку-у-уди тому Сашкові!.. Доторк тривав якусь секунду, але яку секунду!.. За ту секунду Софійка встигла померти, воскреснути і знову зомліти! Від щастя, від блаженства, від – ах!..

Коли розплющила очі, Пустельник уже завантажився кошиком з Кавунятком і рихтувався ступити за поріг» (С.93).

Хоча раніше, після конкуренції із Росавою Підлісняк за серце Сашка, здавалося б, усе з почуттями Софійки зрозуміло. Але таке враження, що читач щось пропустив, бо ставлення Софійки до закоханого у неї хлопця у більшості сцен четвертої книги подібне до її ставлення до хлопця перед цими психологічними випробуваннями. Це мене неабияк мене засмутило, бо за логікою тексту мав би відбуватися зріс енергетики, що вплинуло б на ускладнення сюжету і глибину емоцій. Окрім того, мені не віриться, що значна частина отриманого у третій книзі досвіду могла бути так просто відкинута Софійкою.

Сашко все ж сприймається як «мікроб», «неук», «ростом не вдався» тощо. Це не Пустельник, який «гарний, як бог» (С.122). Добре, що хоч не з великої літери! Софійка думає, що ладна віддати за цього чоловіка життя...

Самозакоханість не була подолана повністю, тому Софійка знову замиловується собою.

«Хай би Дмитро, і Вадим, і Завадчучка оцінили, що навчаються в одному класі не просто з якоюсь Щербань Софією, а Музою!» (С.9).

І таких місць у книзі багато.

Навіть коли Софійка подумки називає себе «моральною потворою», яка постійно у когось закохується, то все одно потай собою милується.

Можна подивитися на ситуацію і з дещо іншого боку. Залежна від зовнішніх факторів, дівчинка, яка досі мріє бути ідеальною, спочатку велася на вроду Вадима Кулаківського, а тепер спокусилася образом Пустельника. Вона поки лише вчиться розуміти внутрішнє психічне життя і цінувати людей за душу, а не за зовнішність чи успішність.

Наведу тільки одну цитату, яка гарно ілюструє, чим живе Софійка в свої зовсім невеликі роки:

«Колись годинами любила вдивлятись у вікно, а відколи з її життя зникла головна красуня-суперниця Росава Підлісняк, узяла за звичку стирчати в люстрі. Вивчала власне відображення. Воно, те відображення, здебільшого їй не подобалось. Так, трохи виструнчилась, виточилась-витончилась. Так, шкіра наче очистилась. Навіть у волоссі та очах поселилась якась чи то загадка, чи то лукавинка... Поперечна зморшка на лобі неодмінно з’являється, щойно підняти брови!.. Перша ознака старіння?! Кажуть, людина старіє від народження...» (С.7).

Ото знайшла чим перейматися, чесне слово... А згодом до страхів додається ще й «розрекламований і модний целюліт» (С.59) й побоювання, що вона не вийде заміж, бо її ніхто не любить, окрім Сашка, якого не любить вона.

Тому зовсім не дивно, що їй настільки важко розібратися у щирості своїх почуттів і виплутатися з тенетів цього лабіринту.

Софійка росте і проблеми в її житті тепер інші. Так само інші проблеми нині й у її однокласників. Прогресує сленг, до нього додається тюремна лексика. Хоча дивуєшся, як Софійка може не знати звичних для молоді сленгових виразів і понять, особливо того, що стосується комп’ютера, або у слово «сексот» вкладає зовсім не притаманний смисл. Вона ж не з Марсу, чи не так?..

Вадим Кулаківський, а особливо Ірка Завадійчук, відчувають потяг до легких наркотиків, п’ють, палять. Значна частина книги присвячена моральній деградації цих персонажів і спробам вийти з-під негативного впливу своїх нових звичок. А головною причиною цієї біди називається самотність та нереалізованість.

В полі зору Софійки з’являється нова подружка Леся Радзивіл, яка не може конкурувати із Софійкою у зовнішності, носить окуляри і має вигляд дивачки. Цікаво, що ця дівчинка емоційно помічається Софійкою тільки зараз, хоча вони знайомі давно і вчаться в одній школі. Чи то Софійка стала придивлятися до людей, а не лише слухати себе, чи то таким чином знайшла собі того, хто міг би бути корисним, – до кінця це не є зрозумілим.

Як і в попередніх частинах, у цій книзі також присутній детективний пошук – на цей раз шукають вкрадені з музею картини. Пошук має краєзнавчий відтінок, бо знову для розгадки загадки потрібно досліджувати історію рідного краю. Хоча, щиро кажучи, цей варіант пошуку особисто мені був не настільки цікавий, як інші.

Детектив забарвлюється нотами трилеру із гонитвами під кулями від матюкливих прислужників «сильних світу цього» – «хазяїв життя», негідних можновладців. Разом із героїнею читач поринає в історію безкультурних і страшних для національно свідомих і просто мислячих людей радянських часів. Разом із читачем Софійка намагається осмислити той період. Але і це, як на мене, не додає тексту достатньої динамічності.

Порадувало лише те, що більше дізнаємося про обидва роди Софійки, бо раніше розкривалося минуле тільки однієї лінії її пращурів. Також було цікаво, що нарешті Софійка почала використовувати свої знання з літератури за призначенням – ілюструючи літературними прикладами події з реального життя.

Водночас засмутила Ві-ку-ку, яка виявилася не дуже розумною дівчиною, і, як каже молодь, просто «задовбала» художника Павлика своїм коханням. Непереконливою видається така поведінка для цієї героїні.

Софійці вже традиційно допомагає шафа. Проте, інколи підказки чарівної шафи видаються трохи надуманими, оскільки її магічні властивості цього разу інші. Пам’ятаємо: якщо у першій частині шафа давала можливість фізично подорожувати в минулому завдяки старим фотографіям, то нині потрібну інформацію можна побачити лише завдяки сновидінням або видінням, які теж показуються як сон. Чому шафа втратила частину магічної сили і вже не така впливова, пояснень у тексті не знаходимо, хоча бажано було хоча б натяком пояснити зміну цих властивостей.

У цій частині значно менше фантастичності, ніж у попередніх, але причини цієї тенденції знову-таки залишаються за кадром, і це дуже сумно.

Не обійшлося у цій книзі і без русалок. Цього разу образ русалки приходить з картини талановитого місцевого художника, а тоді підтверджується історично, бо Софійка виявляється нащадком одної відомої пані, яку й по сьогодні згадують у їхньому місті. Так Софійка знайшла свою бабуся, точніше, її могилу, і це дуже зворушливо показано.

Які б не були у мене зауваження до четвертої частини, що захопила мене значно менше, ніж третя книга, але мені цікаво, чи подорослішає і набереться розуму Софійка в останній книзі, чи так і залишиться принцесою-русалонькою, що так і не змогла зрозуміти, яким є справжнє кохання.

Висновок: На мою думку, четверта частина циклу слабша за попередню, оскільки після дуже сильної третьої книги четверта не вийшла на емоційний рівень, вищий за ту планку, яка була взята у попередній частині. Однак, читати було цікаво, і ті читачі, які вподобали цю історію, із задоволенням познайомляться і з її четвертою частиною.

Дарина Пилипенко

Інші думки про книгу:

Тетяна Качак "Іще одна таємниця, яку розкрила Русалонька: історія четверта" - http://www.barabooka.com.ua/ishhe-odna-tayemnitsya-yaku-rozkrila-rusalon-ka-istoriya-chetverta/

Христя Нечитайко "Ідеальна дівчача книжка" - http://nechytaiko.blogspot.com/2013/08/blog-post_7041.html

Яна Стогова "Русалчині мрії" - http://knyhobachennia.com/?category=3&article=1086