неділю, 25 вересня 2016 р.

Іван Андрусяк «Пінгвінік»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – психологічна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Іван Андрусяк. Пінгвінік. – К.: Грані-Т, 2013. – 82 с.



Пінгвінік – це сангвінік, а не пінгвін, як можна подумати на початку. Просто головна героїня ще погано вимовляє деякі слова.
Катруся тільки почала ходити до дитячого садочка, тому має деякі складності у пристосуванні до нових умов життя.

Батько Катрусі – перекладач. Мама, яка сиділа у декреті, повертається на викладацьку роботу.
Пригоди дівчинки типові. Вона налагоджує відносини з малятами у садочку, товаришує із розумним Богданчиком, замріяною Настею, непосидючим Денисом, конфліктує із вередливою Олею. Щоправда, згодом виявляється, що Оля така, бо нещасна – у неї розлучаються батьки.
Дитина вчиться правильно сприймати вихователів і бачити чесноти в кожній гарній людині. Катруся разом з іншими дітками малює свою майбутню професію, і виявляється, що майже всі малюки на цьому етапі хочуть бути схожими на своїх батьків. А це насправді не завжди правильний шлях.
У книзі багато дрібниць та психологічних реакцій дітей, як то ставлення до реклами, іграшок тощо.
Катрусі час знаходити власне захоплення, і хоча батьки спочатку хочуть віддати її на музику, але згодом розуміють, що краще, щоб їхня донечка займалася малюванням, до якого у дівчинки є хист. Також дуже добре, коли батьки приділяють дитині належну увагу, тоді знаходиться час і на ігри, і на важливі справи, як то облаштування клумби у дворі.
Поступово дитина звикає до садочка і сприймає колектив як нормальне середовище свого перебування. В якомусь сенсі ця книга адаптує дитину до переходу від маленької родини до великого дитячого колективу, в якому можна влаштувати й «Великі подушачі бої», хоча це й не педагогічно.

Висновок: Зважаючи на оформлення книги: дрібні шрифти і не дуже зручний формат книги, щоб тримати її у руках, можна сказати, що ця книга орієнтована більше на дорослих, які читатимуть її вголос, ніж на дітей. В цілому книга непогана, але особисто мене чомусь емоційно зовсім не зачепила.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:
Ольга Цурка "Підемо до діток, або Як не боятися дитсадка" - http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/29815/
Тетяна Винник "Перший раз у дитсадок" - http://www.barabooka.com.ua/pershij-raz-u-ditsadok/
Любов Якимчук "Чому «Червона Шапочка» стала немодною" - http://m.day.kiev.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/chomu-chervona-shapochka-stala-nemodnoyu
"Неділя для татусів і пінгвініків: презентація "садочкової" повісті Івана Андрусяка "Пінгвінік" - http://platfor.ma/art/5161485613949/
 

Немає коментарів:

Дописати коментар