Марія Пономаренко «Дядечко Лось і зайчик Федик»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре

Марія Пономаренко. Дядечко Лось і зайчик Федик. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 48 с.

Не так вже й мало писали про мешканців лісів і полів. Ледь не кожна друга казка для малечі присвячена тваринам. Вони поводяться як люди, але лишають за собою деякі звірині звички. Так часто лисиця буде негативним персонажем, бо вона хижак, а заєць позитивним, бо він є потенційною жертвою.

У казці про дядечка Лося і зайчика Федика цей принцип також не зраджено. Дядечко Лось стає мамкою для зайченяти, який загубив свою маму. Маля ховається у розкішних рогах лося і там зростає аж до свого дорослішання, мов у колисці. І цей мотив безкорисливої дружби дуже гарно написаний.

Традиційні й імена та повадки інших мешканців лісу – білочка Намистинка, лисиця Рудохвістка, дідусь Борсук. Нічого незвичайного чи несподіваного.

Та інколи зайченя поводиться як малолітній бандит, тероризує мешканців лісу, обгризає кору дерев на обійсті, що робить образ героя неоднозначним.

Твір рівний, без особливих небезпек чи кульмінації, у такому ж темпі він міг тривати скільки завгодно часу.

Досить часто особисто мене дратувала побудова підрядних і сурядних складних фраз і використання розділового знаку «;», що ускладнює сприйняття описових частин тексту. Твір для такої юної аудиторії має бути написаний просто і гладенько, без зайвих пауз і мовних спотикань.

У книзі досить багато ілюстрацій, але вони дещо дивні, поєднання художніх технік, як на мене, зроблене не дуже якісно, іноді малюнки виглядають дещо неакуратними.

Висновок: Непогана казка, відповідає аудиторії, для якої написана.

Дарина Пилипенко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.