четвер, 17 грудня 2020 р.

Петро Мельник «Дивовижна подорож Соні й Асі до Давнього Єгипту»


 

 Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – гумористична казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Петро Мельник. Дивовижна подорож Соні й Асі до Давнього Єгипту. – Кропивницький : Імекс ЛТД, 2017. – 84 с.

 

Пригоди Соні та її кішки Асі тривають, чарівним виром їх занесло до Єгипту. Ця книга більш насичена подіями та емоціями. Це вже не на олені по лісу вештатися – тут треба країну рятувати.

Єгипет чарівний, а для кішки тим паче, бо там ці тварини священні.

У Соні нова подружка – Іті, донька фараона, а з магнітів зійшли жуки-скарабеї, які є символом Єгипетського Царства. Хоча сюжет не історичний, але побачити пустелю і верблюдів дуже цікаво. Сама б покаталася...

У чарівному Єгипті є рабство, а в час, коли там з’явилася Соня, зріє повстання, родину фараона і його самого хочуть позбавити влади і стратити.

Менше рецептів, та більше цікавої міфології. Багато інформації про те, що традиційно їли єгиптяни, і пили, до речі. Ви, наприклад, знаєте, наскільки сильно єгиптяни полюбляли пиво? Є ще й вино, яке роками витримується за спеціальних умов... Взагалі дуже багато страв, які ми любимо їсти сьогодні, родом із Давнього Єгипту.

А щодо рятівного куховарства Соні, то у цій книзі все крутиться навколо рецепта білого хліба. Без нього Єгипет накриє хаосом. А рецепт на папірусі, який насправді є фрагментом маминого кулінарного зошита, "переплутався" з вини вередливої дівчинки.

Хоча якби єгиптяни справді їли по десять хлібів і випивали по два глеки пива, як про те кажуть у книзі, то у двері б не пролазили.

Мультяшність зберігається, а от гумору стає менше. І це добре, бо сюжет тут трагічний.

Ще приємно, що Соня дорослішає: "Тим часом Софія подумала, що можливо саме зараз Іті, майже така ж маленька, як і вона,  разом із вірними слугами фараона бореться з ворогами могутнього Єгипту. Бореться, щоб у країні не спалахнула війна, щоб не було голоду і люди не вбивали один одного. А вона заховалася за колону й тремтить від страху. І поки вона буде так тремтіти, вороги вб’ють усіх, і тоді вже точно їй ніколи не повернутися додому, до рідної матусі" (С.71).

Хоча ця казка також вельми умовна, бо, наприклад, ті ж єгиптяни надто забобонні. Але навіть у такому варіанті мені буде цікаво помандрувати на Запорізьку Січ, як про це обіцяно наприкінці книги. Там я ще не обідала!..

 

Висновок: Гідне продовження кулінарних пригод, з цікавістю чекаю на завершення цієї подорожі.

 

Маргарита Крук

 

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар