Лариса Денисенко «Ліза та Цюця П. зустрічаються»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – не справило особливого враження

Лариса Денисенко. Ліза та Цюця П. зустрічаються – К.: Грані-Т, 2008. – 128 с.

«Ліза та Цюця П. зустрічаються» – друга частина казкової повісті про Цюцю П. До вже відомих персонажів: людей (Лізи, Євгена, Бездоганної Ганни) та птахів (крука Анти-кара, голубки Туркотихи, горобця Поцупайка, синиць-близнюків Салоїда і Маслоїда) додаються нові.

Спочатку як «вороги» з’являються пліткарка Варка та Андрійко Злодійко. Згодом виявляється, що вони обоє нормальні люди, але самотні, і тому так погано поводяться. Серед тварин та рослин новенькі – морська свинка Інокентія Тринадцята, річкові черепахи Ша та Хи, вередливе кактусенятко Моріс К’ю і таргани на чолі з тарганом на ім’я Всюдивлізко-Повсякчас.

Цюпа П. мешкає в квартирі Мережаної Єви, гуляє разом з її дванадцятьма собаками, кожна з яких має ім’я одного з місяців та відповідний колір, який у собачому розумінні відповідає тій чи іншій порі року. Потім вона опиняється у квартирі Андрія Злодійко, де й проводить більшу частину сюжетного часу.

Не зникає філологічний мотив. Він проявляється й у називанні. Наприклад, водомірки Спритноніжко та Швидкобіжко, й у казковому полі. Тому історія кохання, яку Цюпа П. чує від гладіолоуса, – це історія про те, як Глад і Олус втекли з Вогняного Королівство злого чаклуна Ліх Та Ра.

На зміну Конвенції, згаданої у першій частині, батько пише Договір Правди. Так само прямо подається мораль...

Нікуди не діваються і ті гендерні заморочки, про які я писала у першій частині огляду. Розмежування стає ще чіткішим. Наприклад, коли герої думають про записку, яку можна прив’язати до лапи голуба, то ця різниця між статями дуже чітка:

«Щоб пан міг надіслати пані зізнання у коханні, – сказала вона замріяно.

– Ех ви, дівчатка! Ні! Щоб розвідник передав своїм таємну інформацію про кількість ворогів!» (С.31).

Або: «Ти – хлопчик. З вами кепкоходіння по квартирі трапляється. А з нами, – дівчатками, – ні» (С.37).

Або: «Не хвилюйся, Лізо! Ми обов’язково знайдемо Цюцю П., адже в тебе є я та Рік, а ми – вправні хлопці!

Ліза погодилася, що хлопці вони вправні, годі бажати кращого» (С.40).

Або: «Я думаю, небезпечно вештатися поверхами незнайомого будинку. Це завдання для хлопців, а не для дівчат» (С.92)

Або: «Хоча дуже дивно було спостерігати за Неперевершеною Білявкою, яка стрибає сходами, наче пустотливий хлопчисько» (С.101).

Треба зауважити, що це вже вдруге Євгенко перевдягається в жінку. У першій частині він був Злою Бабцею, а тепер став Неперевершеною Білявкою.

Друга частина також не менш дивна за першу. Ось як, наприклад, описується одна з героїнь: «Наші друзі подивилися на дивну жіночку – а це була саме жіночка. На її голові вони побачили капелюха, до якого було приклеєно трьох павуків, трьох тарганів, двох мух, щось схоже на жовтувате ікло і ще дещо – схоже на зсохлу курячу кістку. «Яка гидота», – подумала Ліза. – «Добре, що моя мамця такого не вдягає. Невже то така мода?» – подумав Євгенко» (С.33).

Таки гидота.

Інколи хочеться по-справжньому обурюватися прочитаним. Я так і не зрозуміла, який зміст у цього фрагмента, вміщеного у дитячу книжку: «Пам’ятаю, то була конференція про вплив антитарганячої крейди на вагітних тарганих. Чудово посиділи ми тоді! Скільки води випили, скільки шинки з’їли! – конференційні спогади Всюдивлізка-Повсякчас були приємними» (С.83).

Таких речей у книзі для дітей варто уникати.

Хоча є й дуже симпатичні вигадки. Наприклад, вигадка про шахи морської свинки: «Дивися, це – рисові зернятка, вони – білі пішачки. А це – гречана крупа – чорні пішачки. Це соняхове насіння: пузатеньке тури, а те, що меншеньке – слоники. Ось – гарбузове насіння...» (С.77).

Наприкінці діти та Бездоганна Ганна зустрінуться із Цюцею П., але лише для того, щоб проводити її у дорогу. Подібно до жабки-мандрівниці з відомої казки, Цюця П. відправляється подорожувати світом.

Висновок: Друга частина за рівнем така сама, як і перша, вона емоційно не росте, не ускладнюється. Схоже, що ця повість просто поділена для зручності друку. Як і перша книга, не справила на мене якогось особливого позитивного враження.

Олена Кравець

Інші думки про книгу:

Дмитро Шульга "Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються" - http://sumno.com/literature-review/larysa-denysenko-liza-ta-tsyutsyap-povertayutsya/