Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре
Марина Чайка. Привид старої башти. – Х. : Ранок, 2017. – 80
с.
Ух, який рудий котисько! Так і хочеться його обійняти міцно-міцно!
Рудий нахаба, але ж такий милий. Звуть цього котиська Хомутом, і він
незвичайний кіт, наприклад, дружить із Місяцем. Ще його друзі – корова Моня і свиня
Хрюня, які обоє живуть у хліві, бо свинка змалечку відбирала у всіх їжу. У
Хрюні є дар – у неї нестерпно чухається рийка, коли хтось поряд бреше. І ще у
дворі є пес Хасер, якого він задобрює кісточками, а іноді дражнить, відсуваючи
миску з водою чи махаючи у пса перед носом своїм пухнастим хвостом.
Найулюбленіше ж місце на землі для Хомута – комора з ковбасами та
окостами. Це й не дивно, бо він кіт. Й ще він полюбляє сидіти на дереві
місячними ночами.
Саме у таємничій башті завівся привид. До походу у башту Хомут готується
як лицар до останнього бою з драконом. Та в башті на нього чекає несподіванка.
Безумовний плюс, який я поставила цій книжці за сюжет, коли Хомут
знаходить пораненого непритомного дворового кота Кекса. Чужий є конкурентом,
але Хомут про те не думає й одразу кидається допомагати пораненому. Він відгодовує
Кекса окостом, сметаною і молочком, лікує його рану і розповідає про свій двір
та всіх, хто на ньому живе.
Поки Хомут доглядав пораненого, всі його друзі переполошилися,
вважаючи, що з Хомутом щось трапилось. Щоправда, дивно: як же міг пес проґавити
кота, коли той багато разів бігав за їжею для сірого брата?
А що Кекс? Звісно, одужав.
За характером Кекс мені ближче. Він сміливий, витривалий і не боїться
вийти на герць із підступними щурами, від яких й отримав свою важку рану. Це
цілісний, дорослий образ.
Хомут поводиться як дитина: чекає зиму, ловить ротом сніжинки і
лякається вітру і тіней у старій башті. Він любить прибріхувати, хизуватися, а ще
переповідає казки, більшість з яких подарував йому Місяць.
Ці казки часто сприймаються як вставні фрагменти зі своїми сюжетами.
Наприклад, казка про двох сестер – Правду і Брехню, які ходять по світу разом.
Тільки Брехня рядиться у гарні шати, а Правда носить простеньку поношену сукню.
І в них у кожної є своя "правда".
"– Я завжди права, тому
що я – істина. Не можна жити в обмані, – стверджувала Правда.
– Ні, я завжди права, тому що
я даю можливість пожити в тому світі, у якому хочеться, – не погоджувалася
Брехня" (С.46).
Дві сестри постійно сперечаються між собою, але висновок Місяця вельми
однозначний, що дуже змінює світогляд рудого котиська:
"– Брехня не врятує,
правда не погубить. Жити потрібно по совісті, друже" (С.49).
Переживає Хомут і "зраду", коли вважає, що Кекс його покинув,
відплативши за турботу чорною невдячністю. Місяць постійно навчає і скеровує
думки малого кота, ненав’язливо виховує його завдяки казкам і дарує пророчі сни.
А наприкінці Хомут дорослішає і починає власну мандрівку. Він виходить
у світ за межі свого двору, і це гарний досвід для дитини, а ще цікаво
дізнатися, що ж буде далі і які пригоди чекають на рудого котиська у його
першій великій мандрівці.
Кекс теж знайшов себе за допомогою Місяця, бо той подарував коту телескоп,
щоб збулася його мрія стати звіздарем. Це, звісно, добре, коли є такі
помічники, але в реальному житті, на жаль, часто буває зовсім інакше. І треба
навчитися відстоювати і розуміти себе, а не чекати на сторонню допомогу.
От лишень ім’я головного героя аж ніяк не асоціювалося у мене з рудим
красунчиком з обкладинки. Казка про жабенятко на ім’я Кварки – цікава, але про
жабу, яка літала за допомогою птахів (у цьому випадку згодився горобець), ми
вже читали раніше.
І часом у творі зустрічаються такі фразочки як для книги для маленьких
дітей, що можна язик зламати:
"– Кажуть, молоко нині
подорожчало, – звернувся кіт до Моні.
Вартість молока Моню не
цікавила взагалі. Її справа – забезпечити високоякісним продуктом, а куди і за
якою ціною дівалися надлишки, вона знати не хотіла. Вважала, що кожен має
займатися своєю справою. Свою справу Моня робила добре, усе інше – як собаці
п’ята нога.
Вона хотіла подробиць про
привид, хотіла дискусій та гарячих суперечок"
(С.24).
Та й взагалі, навіщо всі ці "високоякісні продукти" і
"дискусії" малій дитині?
І, може, хтось пояснить, чому по всьому тексту слово "привид"
не відмінюється? І якщо з цим словом є якась проблема, чому не замінити його на
"примару"? Сенс той самий, а клопоту менше.
Висновок: Хоча казочки у цьому збірнику простенькі, але вони добрі і можуть
сподобатися дитині, якщо не зважати на деякі дрібні зауваження до тексту.
Маргарита Крук
Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.
Немає коментарів:
Дописати коментар