Олександр Власюк «Казки лірника Сашка»

Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – від 12 років
Жанр – казки для дорослих
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Олександр Власюк. Казки лірника Сашка. – К. : Зелений пес, 2014. – 72 с.

Ото ніколи не думала, що налякаюсь малюнків! Вони у цій книзі розкішні, не сперечатимуся жодної секунди. Та всі ці червоноокі потвори настільки реалістичні, що по-справжньому можуть налякати не тільки дитину, а й дорослого.

Здавна казки писалися не для дітей, і цей збірник, щиро кажучи, теж до дитячої літератури має дуже приблизне відношення. Герої усіх творів – козаки або чумаки.

Що вони тільки не роблять! Борються з нечистою силою, а то й дурять її, уникають зачарованих пасток, шукають заговорені скарби, знаходять своє кохання і боронять скривджених. Кого тут тільки немає: характерники, відьми, перевертні, привиди... ще й основні особи української християнської демонології. А в деяких казках участь беруть і відомі історичні особи, як то Іван Сірко.

Одним словом, читати треба, бо переповідати сенсу немає. І головне, що, як би там не було, але щирість, відданість і співчуття беруть гору над будь-якими негараздами і підступами у цих козацьких казках. Сила козаків, а особливо характерників, настільки велика, що козак, щоб порятувати татарських дітей, може у двобої перемогти Чуму, яка є одним з уособлень Смерті.

Не спокушайтеся тим, що це казки. Бо у них є і сороміцькі моменти, і жорстокі, і навіть політичні, коли, наприклад, автор ні з того ні з сього каже:

«Відтоді у нас в селі жадібних не було. І не крали у нас, і двері на замки-колодки не замикали, а так – патичком підіпруть, щоб кури в сіни не заходили. А на столі завжди паляниця і глечик з молоком стоять, рушничком накриті. Іде подорожній через село – у будь-яку хату заходь, поїж-попий, рушничком утрись, знов патичком двері підіпри та й мандруй собі далі. І так по всій Україні було, поки москалі того не перекапустили» (С.30-31).

А далі ще одна казка присвячена тому, як жид Лейба був змушений торгувати царською горілкою, а не гнати свою.

І ще одне мене здивувало: коли я прочитала цей збірник і, так трапилося, надовго відклала його. Не дуже добре запам’яталися мені ці казки, набагато гірше за дивовижні малюнки. Можливо, набагато краще приймалися б вони не на папері, а усно, як оповідає Сашко Лірник.

Висновок: Книга, з якою не варто залишати маленьку дитину наодинці, бо створена вона для дорослих. А саме видання, дороге, подарункове, зроблене, аби прославити сучасного казкаря ще й як письменника.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Като Деспатi "Козацька містерія Лірника Сашка" - http://www.barabooka.com.ua/kozats-ka-misteriya-lirnika-sashka/

Христя Нечитайко "Як правильно розповідати казки" - http://nechytaiko.blogspot.com/2013/11/blog-post.html