пʼятниця, 24 січня 2020 р.

Марія Чумарна «Як зайчики зимували»



Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження


Марія Чумарна. Як зайчики зимували. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2012. – 48 с.

Твори, написані багато років, часто упізнаються з перших рядків. У них зовсім інші структури, ніж у сучасних текстів, інакше побудовані сюжети, зовсім інше ставлення до моралі. Та і її кількість «на квадратний сантиметр» тексту суттєво відрізняється від сучасних стандартів.

Дитячі книжки минулого набагато простіші і моралістичніші, ніж якісні твори для дітей нині. Це не робить твори минулого поганими, вони просто інші, і до цього треба звикнути.
У збірнику багато маленьких казок, які умовно можна поділити на дві частини: про тварин і про дітей. Кожен твір – це маленька ситуація, з якої треба знайти вихід, і тоді дитина отримує якусь модель поведінки, як треба чи як не треба поводитися.
Авторка розповідає про горобця, який навчився добувати собі їжу; працьовитих бобрів і ведмедя, добрих вовків, бережливу лисичку, ощадливих зайчиків; чапель, одна з яких гарна майстриня, а інша так і не навчилася добре плести капелюшки; білочку, яка не теревенила, а сумлінно готувалася до зими.
У деяких творах пояснюються важливі поняття, як то що таке потреби, обов’язок, економія. Виховний характер має твір «Власний песик», у якому авторка намагається пояснити, що жива істота не може бути чиєюсь власністю.
У творах, де головними діючими особами є діти, читачі дізнаються, як цікаво вигадати гру зі сніговим лабіринтом; отримують свою таємницю про малюнки на закрижанілому вікні; розмірковують про те, як сила сонця переходить у трави; слухають, як сплять дерева; зустрічають весну, яку будить криничка; співчувають хворому хлопчику, якого за допомогою яблука і своєї доброти вилікував чарівний метелик.
У деяких творах зустрічаємо невиправдано ускладнену мову. Наприклад, у казці «Хто буде царем?» читачам пропонується таке:
«Може, ви допоможете Левові розподілити міністерські посади? Поміркуйте, хто зі звірів міг би найкраще порядкувати в медицині, освіті, транспортному господарстві, в обробітку земель і видобутку корисних копалин, а хто справедливо керував би пенсійним забезпеченням та опікою над одинокими звірами?» (С.23).
А філософія одного твору мене неабияк здивувала. Мова йде про казку «Останній горішок». Горішок ліщини боявся висоти, тому не дивився на землю, його погляд був прикутий до неба. Тому він не зміг наважитися відірватися від материнської гілки, а щойно це сталося, його забрала собі білка, яка ще й обманула його, пообіцявши, що в неї горішку «буде тепло» (С.41). Імовірно, горішок з’їдять, і він так ніколи не стане молоденьким кущем, хоча саме на цього мрійника покладала свої надії ліщина.
Про що ця казка? Вона застерігає від мрій та захоплення високим, у якому уособлюється небо? Чи казка про те, що треба вчасно залишати родину, бо інакше згинеш? Чи в ній є ще якийсь прихований сенс? Як би там не було, але по собі ця казка залишає дуже неприємний присмак.
Є у книзі й банальний ляп у казці «Сумлінна праця», коли мишу явно переплутали з лисицею і без всякої причини вигнали з хати.
Незрозумілою є казка «Веселики». Вона написана таким чином, ніби молоді журавлі народилися на чужині і тому не впізнають свою батьківщину, хоча у дійсності наші журавлі висиджують пташок тільки в Україні.
Мені дуже не сподобались ілюстрації у цій книзі. Це навіть ілюстраціями важко назвати, бо це монтажки з різнорідних елементів, серед яких є і фрагменти фотографій, узятих з мережі інтернет.

Висновок: Не зважаючи на досить високу якість тексту, ці твори можуть бути надто простими для психологічного розвинутих дошкільників. Частина творів, на жаль, не є достовірними, що неприпустимо для аудиторії такого віку.

Яна Стогова

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар