пʼятниця, 24 травня 2019 р.

Нелє Моост «Моллі Махлюй – маленька чарівниця. Тільки не зрада!»


Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – гумористичне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Нелє Моост. Моллі Махлюй – маленька чарівниця. Тільки не зрада! – К.: Грані-Т, 2007. – 104с.


Так вже сталося, що знайомитися із цим фентезійним циклом я почала з другої частини. І тут у мене з’явилося перше зауваження: якщо це цикл, то натяків на попередні події має бути все ж таки трохи більше, щоб читач міг розуміти, з чого ж усе почалося, і чому саме ця книга стоїть третьою, а не, наприклад, четвертою чи п’ятою. Для циклів такі відступи «про минуле», на мою думку, обов’язкові для адекватного сприйняття книжки.

Добре, що хоч із самими головними героями познайомили. Щоправда, у досить нетрадиційний спосіб – намалювали на форзаці і написали коротенькі відомості. Але і за те подяка.
Більшість героїв живе в одному будинку для чарівників на вулиці «Негоди 777». Не володіє чарівництвом тільки поштар Пауль, та це компенсується талантом винахідника. Хоча незрозуміло, чому такий талановитий вчений працює поштарем, а не зробив кар’єру завдяки своєму справжньому покликанню?..
Головна героїня, звісно ж, найталановитіша і найздібніша чарівниця якщо не в історії, то у своєму часі. Всі на сто відсотків переконані, що вона займе найвищу посаду у чарівному світі. Так думає і вона сама. От тільки в Моллі є просто таки велетенська проблема: вона вже може чаклувати як доросла, але за законом не має на це дозволу. Через це частину заклять, як ми довідуємося, вимовляє її морська свинка на ім’я Ледь-не-Король.
Ще одна книжка про дитину з чарівними здібностями і її навчання – подумала я і не помилилася.
Головний конфлікт цієї історії в тому, що Моллі дозволили в рамках винятку користуватися дорослими закляттями (це закляття для чарівників старших за сто років), та вона про те не довідалася одразу. Натомість про це дізналися її недоброзичливці (одна з яких – заклята раніше юною чарівницею злісна тітка Труд Злуд) і вирішили заманити дитину в пастку. Вони намагаються обманути Моллі і схилити до зради, бо ніби тоді вона зможе користуватися всіма закляттями. Зрадники настільки бридкі, що з ним не захочуть мати справу законники, і тому їм усе дозволено.
Моллі зовсім не просто вирішити, що для неї важливіше: стати «Найкращою чарівницею в світі» чи мати друзів.
Звісно, це банальний обман: у зрадників відбирають чарівні здібності. От тільки чому про це невідомо Моллі? Така інформація не може бути секретною. І звідки у чарівному світі беруться зло і підступність, якщо він настільки ефективно захищається?
Подібні спрощення та умовності не йдуть на користь книзі і мені було досить важко визначитися з основною аудиторією цього твору. За тематикою – це твір для дітей молодшого і середнього шкільного віку, але стиль написання спрощений, та й саме видання зроблене для значно молодших.
Особливо збивав мене з пантелику вік Моллі. Дівчинці сімдесят сім років. Це дуже багато! І навіть якщо життя чарівників довге, але ж вони живуть не у вакуумі, а серед людей. Вони не можуть не набувати досвіду з роками, і якщо самі дорослішають надзвичайно повільно, то люди навколо, їхні друзі чи недоброзичливці старішають, хворіють, помирають. Та цей аспект у книзі не врахований взагалі. Треба ще додати, що вік Моллі психологічно ніде і ніяк не впливає на сюжет самого твору.
Припустити, що чарівний світ таки відокремлений від нашого, теж не можна, бо в житті чарівників будь-якого віку поважне місце займають комп’ютери.
У книзі досить багато різноманітних героїв, та кожен із них нібито наділений якоюсь абсурдною ознакою. Всі ці чарівники, чарівниці, актори і просто люди – смішні, добрі і не шкідливі (ну, більшість, якщо точніше). Окрім Моллі, ніхто з них особливо не розвивається і має, вибачте, функцію меблів, оскільки запросто міг би бути замінений кимсь іншим без значних втрат для сюжету.
Інколи й сам гумор специфічний і ментально явно нетутешній, тому сприймається погано. Мені катастрофічно не вистачало хоча б мінімальної психологічної глибини. Сильні емоцій почали виникати у мене лише в останній третині книги, коли Моллі має зробити вибір, і особливо коли її намагаються схилити до помсти, щоб дитина використала чари на зло.
Особисто мені не захотілося шукати інші частини цього циклу, хай би яким популярним він і не був свого часу за кордоном.

Висновок: У багатьох сценах книга нагадала мені іноземний мультфільм без якоїсь оригінальної ідеї, логіки чи врахування психологічної достовірності. Але, може, саме такою вона і замислювалася і це різновид іноземного коміксу в літературі?..

Олена Кравець


Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

Немає коментарів:

Дописати коментар