Світлана Прудник «Одинадцять казок про дванадцять місяців»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Світлана Прудник. Одинадцять казок про дванадцять місяців. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 48с.

Діточкам потрібно багато чого навчитися. Зокрема, дізнатися про пори року. У збірничку міститься одинадцять казок про дванадцять місяців. Кожен місяць персоніфікований, має свою вдачу, із місяцями пов’язані різноманітні історії, від яких і походять їхні назви. Усім місяцям хочеться якомога довше побути при владі, тому інколи вони хитрують і можуть забрати в когось із братів кілька «зайвих» днів, як це сталося взимку із Лютим. А Листопад щиро страждає, що його не хвалять, не дякують, натомість за всі дива і красу шануючи осінь.

У кожній казці читачеві розповідають і про те, як називалися на нашій землі місяці раніше, як їх досі називають у народі.

Цікаво, що січень – він же вогневик, лютовій, льодовик, просинець, просинь, сніговик, сніжень, студень, тріскун, щипун, а квітень – це водолій, дзюрчальник, красень, лелечник, лукавець, снігогін і цвєтєнь.

Але, окрім самих місяців, у творі є багато інших живих персонажів. Це, наприклад, вітри. І дивно дізнатися, що вітрів існує кілька десятків. Усі вони різні, зі своїм характером і призначенням.

Птахи закликають Весну, але щоб вона прийшла, Сонце має розбудити струмок, який спить під снігом. Та й інші звірі стануть у пригоді. Лелеки сумують за Україною, хоча їм добре живеться в Африці. У вересні незвичайний павучок навчився літати. Крихітні створіння луговики кожного травня перелічують квіти і трави. Місяць і Сонце розфарбовують листя у свої кольори, але найбільша сила Сонця у червні, а найбільш яскраві фарби у Місяця – в жовтні. А замерзле поле у грудні справді схоже на море, яке колись тут було і називалося Сарматським.

Є в цих історіях і люди. Наприклад, Чоловік, що виявився хитрішим і розумнішим за ведмедя, якого пригостив медком у липні. Є і сумні історії, як то про дівчаток, чия матір несподівано потрапила до ирію.

Книгу важко переказувати, бо вона повністю занурює у свій світ, через емоції передаючи багато інформації. І дуже важливо, що всі ці казки мають національну українську основу. Хоча дещо незвично сприймати національне взагалі без християнизації, як це часто буває в народних казках. Але такі чисті казки мені дуже сподобалися.

Окремо хочу відмітити гарні реалістичні ілюстрації.

Висновок: Це одна з найкращих книг про місяці і пори року, яку я коли-небудь читала. Я б хотіла мати її у власній бібліотеці.

Яна Стогова

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.