Андрій Бєлянін «Джек – Божевільний Король»

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – від 14 років
Жанр – гумористичне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре

Андрій Бєлянін. Джек – Божевільний Король. – К.: Зелений пес, 2004. – 192 с.

Якщо вам хочеться повеселитися, то ви не помилилися з книжкою. Якщо вам хочеться глибини і психологічної складності, то терміново відкладіть цей твір, бо розчаруєтеся.

Писати гумористичне фентезі дуже складно, бо можна легко переборщити і впасти у фальш або вульгарність.

Молодий вродливий юнак Джек на прізвисько Божевільний Король; старий, але аж ніяк не немічний маг Лагун Навіжений та його хвалькуватий учень Сем Вілкінс, за сумісництвом позашлюбний син марокканського султана. У цій компанії читач переживе багато пригод. Щоб ви знали, окрім цієї трійці, нікому зупинити поступ зла.

Джек – зачарований злими силами екс-король. А як же без того? Приналежність до королівського роду швидко доведена експериментально: ніхто не має безкарно проливати королівську кров, навіть комар.

Спершу ми бачимо Джека волоцюгою, який втратив пам’ять (ура, амнезія!), але не розгубив бойових навичок. Інколи думаєш, що краще загинути, ніж так жити й мучитись, не розуміючи, хто ти є і взагалі себе не усвідомлюючи. Бррр, лячно.

Але, оскільки це гумористичне фентезі, то цю проблему швидесенько буде розв’язано. Лагун повертає волоцюзі його справжній вигляд, але не пам’ять, чаклун і називає його Джеком (від істини недалеко, бо насправді Джека звуть Джеральдом). От тільки без неприємностей не обійшлося: Лагун перетворив Вілкінса на собаку, а себе необачно – на коня. Розчаклуватися вони зможуть лише тоді, коли Джек поверне собі королівство.

От тільки далеко не всі такої ж думки.

Мандрівний воїн – вершник із собакою – що може бути непримітнішим? Та злі сили швидко вираховують своїх ворогів і влаштовують лови на трійцю друзів. Перемогли один гурт упирів, а на черзі інші вороги, – і так всю книгу.

Маємо стандартний фентезійний набор: маги, відьми, перевертні, привиди, гноми, воскреслі мерці, спокуслива шаблонна красуня-злюка тощо. Усіх упізнаєш із перших митей. Жахливі місцини й багато підлості та інтриг. Але для гумористичної книги – це те, що треба.

А яке гульбище влаштували п’яні герої та велетень-манюня Дибілмен, який балакає облегшеним варіантом «фені»... А чого вартий не в міру емоційний провокатор-відун Герберт, що любить побитися з усяким стрічним?.. Та й жартики у творі часто дорослі. Є і на релігійні теми, як то кінь-чаклун читає напам’ять Біблію, а Сем стверджує, що він правовірний магометанин. Отець Домінік, якого у своїх мандрах зустріли друзі, не міг на це не відреагувати. Чарівна красуня леді Шелті, яку обрали для жертви дракону (дракон ще той – після удару по голові пурхає по небу і вважає, що він метелик).

Ви тут багато чого знайдете...

Цю книгу можна описати фрагментом з діалогу:

«– Семе, не перебивай Джека! – прикрикнув Лагун. – Хлопчику мій, а як ми дізнаємося, скільки їх там?

– Яка різниця? – гордо відповів Джек. – Ми прийшли їх бити, а не рахувати!» (С.107).

Особливість цієї книги в тому, що закінчення заздалегідь відоме: наші переможуть. Важливе інше – як герої реагуватимуть на те, що відбувається, бо розмовляють вони абсолютно сучасною мовою і знають про сучасні технології. Лагун навіть магію із лазером якось порівнював. Та від того всього не можна не реготати.

А деякі голосіння Сема здатні взагалі стати афоризмами. Я люблю цього хвалькуватого собаку!

Хоча й постмодерн у творі постійно дається взнаки. Бо інакше б тут не зустрілася «церква Святої Елеонори Мордорської»...

Висновок: Хоча не всі люблять гумористичне фентезі, але ця книга може подарувати гарний настрій у першу чергу дорослим. Для дітей вона мало придатна.

Маргарита Крук

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.