Катерина Бабкіна «Гарбузовий рік»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – психологічна казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Катерина Бабкіна. Гарбузовий рік. – K.: Видавництво Старого Лева, 2014. – 48 с.

Ця книга незвичайна, це бачиш, щойно береш її до рук. Казок багато, але далеко не кожна з них є психологічною, точніше, психологічно достовірною.

Ця ж казка й узагалі особлива. Людський світ ми бачимо очима квітів, овочів, кущів, велосипеда, грака, цуценяти. І їхнє сприйняття життя відкриває нові грані нашого світу – це дуже цікавий досвід як для дитини, так і для дорослих.

Рік, як міфологічний час кола, дає нам можливість прожити все життя одних персонажів, таких, як овочі, і частинку життя інших, як то велосипед, грак, пес.

Кожний із персонажів має свою вдачу, по-своєму ставиться до світу і людей, бачить свою роль або претендує на своє особливе місце під сонцем. Дуже цікаво, що вся ця інформація органічно вплетена у розвиток сюжету і психологію тексту. Для такого досить короткого твору це не типово.

Книга являє собою низку важливих епізодів, кожен із яких емоційно продовжує попередній.

Перша історія одразу ставить філософське запитання потрібності: хто потрібен, а хто «що попало»? Зрозуміло, що відповідь буде залежати від тривалості життя. Наприклад, овочі і квіти не уявляють світу за межами свого існування, маленький цуцик теж не розуміє, що щось було до нього, а довгожитель грак у цьому контексті постає як мудра істота, яка багато знає про життя.

Як противага природному світу використовується міське життя із супермаркетами, асфальтованими доріжками і дітьми, які не знають, як ростуть помідори і порічки. А для когось таке життя буде райським, бо що ще потрібно покинутому напризволяще велосипеду?

Так авторка ненав’язливо показує, що у кожного своє розуміння щастя і добра.

Інша ідея, яка червоною ниткою проходить через усю книгу, – мотив зростання, дорослішання. Хто виростає і дорослішає, той невідворотно змінюється, а невідомість викликає страх. Для багатьох героїв твору «виростання означало зміни, розлуку, невідомість» (С.8).

Чи не так само і ми, особливо у дорослому віці, сприймаємо зміни в своєму житті і навколишньому світі? Але життя багатогранне, і такий твір добре це доводить.

Є у книзі соціально-психологічний розділ, який, можливо, хтось назве спекулятивним, але особисто я із цим ніяк не погоджуся. Це розділ «Мій брат – метелик», де поряд із хлопчиком з’являється дівчинка. Її брат не може ходити, їздить на інвалідному візку, тінь від якого нагадує крильця метелика. Це поетичний, але страшний образ.

У творі показані й перші симпатії між дівчинкою і хлопчиком, чисті й щирі. Зараз вони ходять у молодшу школу, але й не помітять, як швидко минуть роки, і вони обоє виростуть. А зараз надходить зима... «старенька добра Затишна Зима», як була «усміхненою Пізня Осінь» (С.46).

Рух – це життя, та не завжди в тому сенсі, який вкладає у це поняття велосипедик. Ось і його передадуть онукові, бо хлопчик вже виріс із цієї забавки. А грак кожного року садить зернятко, з якого виростає гарбуз. Життя безкінечне і змінне.

Висновок: Щира, яскрава і глибока філософсько-психологічна книга. До неї хочеться повертатися.

Наталія Дев'ятко

Інші думки про книгу:

"Катерина Бабкіна видасть першу дитячу книжку" - http://www.barabooka.com.ua/katerina-babkina-vidast-pershu-dityachu-knizhku/

Мар’яна Савка, Микола Шейко "Книжка для дітей стала вагомим соціальним та цифровим проектом" - http://maydan.drohobych.net/?p=33237