Анна Люлько «Загублене цуценя»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Анна Люлько. Загублене цуценя. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2013. – 48 с.

Симпатичне цуценя на обкладинці – насправді іграшкове. Софійка загубила улюблену чотирилапу іграшку, яку назвала Смішком. Бо коли дивишся на нього, обов'язково посміхаєшся.

Софійка загубила свого цуцика, тікаючи від дощу. З того моменту починаються пригоди іграшки. Спочатку цуцика знаходить художник, й у будинку митця іграшка знайомиться з котом.

Тоді цуценя знаходить хлопчик старшого віку і дарує його дівчинці, щоб виміняти у неї подарунок для мами, яку дуже любить. Василько виховується без батька, бо той їх давно покинув.

Дівчинка виявляється поганою господинею для цуцика, псує іграшку, та Надія Михайлівна, яка працює в заможному домі, лагодить Смішкове вухо. Вона хоче передарувати іграшку, але цуцик іншої думки, і мандри продовжуються.

Смішко побував у руках професора, постояв на віконці у чоботаря, його захотіла забрати маленька Мирося, яка лише вчиться говорити. Всі ці люди різні, добрі чи безвідповідальні, але ж Смішко хоче повернутися до своєї маленької хазяйки. І наприкінці книги це таки відбувається.

У творі багато пронизливих моментів. Наприклад, коли Смішко охороняє сни дівчинки чи просить ґаву про допомогу. Але найбільше мені сподобалося, як через іграшку розкривається образ дитини, як штрихами описуються герої. А ще читач навчається базовим моделями поведінки: ввічливості, поводженню з незнайомцями тощо. Це легке, цікаве і ненав'язливе виховання.

Висновок: Мені дуже сподобався цей простий і щирий твір, і тому я з радістю рекомендую його дітям.

Наталія Дев'ятко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.