Джаклін Вілсон «Дитина-валіза»

Категорія – реалізм, переклад
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – психологічна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре

Джаклін Вілсон. Дитина-валіза. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 152 с.

У маленької школярки Андреа в житті сталася жахлива подія – її батьки розходяться, не можуть більше жити разом. І не має значення, хто винен, бо у розлученні завжди винні обоє.

Андреа опиняється між батьками, які не знаходять порозуміння. Але ж і вона не може обрати когось одного, відмовившись від іншого! Як можна обирати між батьками, яких любиш, за якими сумуєш, яких понад усе хочеш помирити?.. Андреа стає "дитиною-валізою", яка живе тепер на два доми, – тиждень у мами, тиждень у батька. Обоє сваряться за доньку і хочуть відібрати дитину в іншої половини.

Страждає й сама дівчинка. Перебуваючи у новому будинку мами, Андреа сумує за батьком, перебуваючи у батька, нудьгує без мами. Її душа розхристана, поділена, скривавлена від постійного болю та страждань.

Маючи два доми, Андреа не має жодного. Вона, по суті, бездомна.

У її справжньому домі – Шовковичному Котеджі – нині мешкають зовсім інші люди. Це втрачений рай, Золота доба, яку не повернути. Щастя розбилося невідворотно. Шовковиця смакує так само чудово, але пиріг із нею вже ніхто не спече.

Проблема ще й у тому, що її батьки не просто прихилилися до нової жінки і нового чоловіка. У матері тепер троє прийомних дітей, чия мама померла, коли вони були маленькі, у батька – двоє прийомних, покинутих біологічним батьком, та ще й має народитися спільна дитина, кровна рідня для Андреа.

Так багато самотності, і, схоже, батьки дитини щасливі у нових родинах. Та хіба чуже щастя має бути оплачене болем і стражданнями малої дитини? Невже на горі одного можна збудувати два щастя?

Це складна книга, емоційна, пекуча, яка западає у серце. У ній немає однозначних відповідей, але твір написаний так, що не співпереживати неможливо.

У творі яскраві деталі та образи. Головний із них – лялька-кролик на ім'я Редька. Після розлучення батьків іграшка стає єдиним другом Андреа, невід'ємною частиною дитини, через неї дівчинка проявляє свої емоції і внутрішній світ. Вся любов, не віддана батькам, нині належить цій іграшці.

Улюблені книжки Андреа складені у коробку, до них не доберешся, особисті речі поміщаються у валізу. Її спальне місце – на підлозі у спальнику або в чужій дитячій кімнаті.

Навіть шкільна подруга тепер дружить з іншими дівчатами. Андреа для неї тепер – просто однокласниця, нічим не краща за інших.

Андреа відчуває себе зайвою у світі, нікому не потрібною, вона не хоче жити. У дівчинки не проявляються мотиви суїциду, але як же це страшно, коли дитина не знаходить сенсу в своєму бутті...

Всі нові люди в її житті – бридкі, незрозумілі, вороги. Дуже повільно Андреа вчиться сприймати своїх зведених братів і сестер, а разом із нею навчається цьому й читач. Змінюються і люди навколо дівчинки, бо найпростіший і неправильний вихід – відштовхнути від себе нову людину. Це стосується як Андреа, так і її нового оточення.

Глибина почуттів цієї книги вражає. Так хочеться, щоб Андреа дійшла до кінця абетки (так структурована книга) і наприкінці знайшла своє щастя, знайшла смисл буття і перестала викреслювати себе із сьогодення.

Головній героїні це вдалося, та чи всім так пощастить? Без роботи над собою дива не буде точно. Але ключем до дива є небайдужість. Читаючи цю книгу, дорослий читач вчиться ще дечому: не проходьте повз чужу самотність, відчай і горе, можливо, саме вам судилося стати ключем до щастя цієї людини. А щастя не буває чужим, вона буде вашим також, – така природа щастя...

Висновок: Як, певно, всі книги Джаклін Вілсон, цей твір адресований насамперед дорослим. Через дитяче сприйняття світу набагато легше показати глибину трагедії покинутої і зневіреної дитини. Хоча й дітям теж буде цікавий цей твір, тим, хто хотів би дізнатися, як це бути бездомною, покинутою, без родини, щоб постаратися не дати власним батькам припуститися подібних помилок, бо розбиту чашку не склеїти...

Наталія Дев'ятко

Інші думки про книгу:

Галина Михайловська "Все йде, все минає..." - http://avtura.com.ua/review/311/

Дмитро Кузьменко "Дівчатка Джаклін Вілсон українською" - http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2011/08/07/101704.html

oblina "Дві негламурні дівчачі історії від Жаклін Вілсон" - http://sumno.com/literature-review/dvi-neglamurni-divchachi-istoriji/

Demetrios "Відгук" - http://www.livelib.ru/book/1000489392