понеділок, 3 грудня 2018 р.

Аліна Болото «Краще сидіти вдома»



Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – від 12 років
Жанр – гумористичне фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре


Аліна Болото. Краще сидіти вдома. – К.: Зелений пес, 2005. – 192 с.

Збірник складається з кількох творів, не поєднаних ані спільною аудиторією, ані настроєм, ідеєю чи ще чимось. Набагато кращий вигляд усі ці твори мали б, якби їх опублікували окремо, але тут вже нічого не поробиш.

Найслабший твір стоїть першим – «Лот для вінегрету». Це невеличка повість про те, як молодь потрапила в історію, а точніше, майже вляпалася, бо дуже швидко починаєш розуміти, що щось із тими переходами в інші часи і простори зовсім негаразд. Таємниця розкривається наприкінці, коли виявляється, що друзі стали учасниками експерименту, а їхня подорож – уявна мандрівка змодельованим простором на основі уявлень про історію.
Наскільки каша в голові у героїв, можна пересвідчитися вже на перших сторінках, коли лицарі схожі на рокерів із каструлями на головах, скіфи цілком включені у сучасну знакову культуру, а принцеси – жорстокі збоченки.
«– Якщо сама не подужаєш викинути труп за вікно, поклич куховарку!» (С.21) – ось як висловлюється особа шляхетної крові.
Далі – цікавіше. Друга повість «Черв’як на прізвисько Тайфун» незвична за формою. Читач може бачити очима двох персонажів, що створює цікавий стереоефект. Головний герой – прибулець, якого на Землі назвали Тайфуном, головна героїня – Світлана Дудар.
Сама того не бажаючи, Світланка опиняється у вирі подій міжгалактичного значення. Прибулець випадково залетів на нашу планету, і, як завжди це буває, у нього купа проблем, на хвості погоня, а вороги лихі й бридкі.
Світлана допомагає прибульцеві, який може змінювати форму, й на нашій планеті вирішив, що йому підійде подоба дощового черв’яка, щоправда, значно більших розмірів, ніж ми звикли.
Але не думала дівчина, що їй доведеться помандрувати космосом на планету лиходія Абукраба. От наробили ці двоє шереху на ворожій планеті!
Навіть створили з дивовижної речовини ультуни кота, близнюка справжнього пухнастого улюбленця Світланки Васька.
І все це реально було смішно.
Дія останньої повісті, яка дала назву збірнику, відбувається за кілька років після закінчення попередньої. У Всесвіті знову проблеми, але тепер Світлані загрожує ще більша небезпека. Саме їй судилося стати провідником до таємниць Орві.
У цій повісті теж присутній цікавий прийом, коли деякі події читач може бачити очима ультунового кота, який має не звичну для людини психологію, але від того не стає менш милим.
І, як цілком справедливо, подумав цей дивовижний кіт:
«Перекручення реальності почалося в той момент, коли Свєтка доторкнулася до зетага, й браслет Орві опинився в неї на руці. Ніколи не слід торкатися зетага, якщо хочеш спокійно провести час до обіду» (С.96).
Світлані потрібно довести, що вона емоційно доросла, смілива, розважлива. А ще – обхитрувати тих, хто, імовірно, відбере її життя, щойно отримає бажану могутність, і точно позбудеться заручника, яким цього разу став поранений прибулець Тайфун...
Окрім того, треба ще й вибратися з простору, створеного уявою і підсвідомістю провідника, хоча й не менш небезпечного. І це стає можливим лише завдяки особистій перемозі над ворогом, коли залишаєшся з ним наодинці.

Висновок: Важко сказати, для кого більше ця книга: для дітей чи для дорослих. Для дорослих місцями вона надто простенька, особливо її друга половина, для дітей забагато жорстоких моментів. Проте, в цілому книга викликає цікавість й оригінально написана.

Яна Стогова

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

Немає коментарів:

Дописати коментар