четвер, 29 листопада 2018 р.

Юрій Горбачевський «Зоряна Казка»


Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – філософська казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - добре



Юрій Горбачевський. Зоряна Казка. – ТОВ «Майстерня Книги», 2010. – 40 с.

До кожної філософської казки я завжди ставлюся з острахом, бо невідомо, що може бути закодоване у такому творі. На щастя, всі мої побоювання щодо цієї книги були марними. Філософія «Зоряної казки» здорова, а ті моделі поведінки і світогляду, які вона пропонує, цілком прийнятні для дитини.

Твір має дві передмови – для дітей і для дорослих. Дітям пропонується на час читання уявити, що батьки стали їхніми однолітками, а дорослим поринути у дитинство.
Казка має потужну ініціальну лінію через асоціювання себе з головним героєм.
Під час особливої ночі, яка випадає раз на сто тисяч років, коли іде чарівний зоряний дощ, народився незвичайний хлопчик, якого назвали Зоряном. Саме ця дитина і є провідником у світ книги.
Матір Зоряна вишиває для сина рушник, використовуючи нитки свого життя, але для нового візерунку їй потрібні нитки долі, і Зорян відправляється у подорож на пошуки ниток віри, надії і любові. Це сильні цікаві образи із архетипною основою.
Присутній у творі і глибинний релігійний мотив. Наприклад, чудо-сад як проекція душі людини.
Багато у книзі також фраз, які можуть бути розшифровані як приказки. Казкові образи сприймаються як метафори.
Зорян мандрує міфологізованим простором. Він прагне дістатися Кіліманджаро, зустрічається з пустельним народом і з єті. На цьому шляху Зорян завдяки своїм вчинкам здобуває потрібні для рушника нитки віри і надії, і тільки нитки любові варто шукати не в чужих краях, а вдома.
У Зоряна є флакон зі сльозами зорі, це чарівне зілля може виконати його бажання, допомогти у скруті, але лише один раз. І тому кожне нове випробування або проблема ставлять перед героєм запитання: чи не час скористатися подарунком? Але кожного разу герой приймає правильне рішення, вирішуючи залишити чарівне зілля на потім.
Структура твору продумана і сприяє запам’ятовуванню. Читачу постійно нагадують, що відбувалося раніше, ставлять запитання, залучають до роздумів. І лише після отримання відповідей оповідь рушає далі. Наприкінці ж передбачене обговорення прочитаного, для чого автор вводить у текст ще одну велику групу запитань.

Висновок: У цілому книга мені сподобалася, особливо наскільки органічно доповнюють одне одного текст і малюнки. Але чогось невловимого, ще більшої глибини мені не вистачило як дорослому читачеві, до якого також звертається автор.

Яна Стогова

Інші думки про книгу:
"«Зоряна Казка». Історія, що підіймає на найвищі вершини" - http://www.adme.ua/samoreklama/zoryana-kazka-istoriya-scho-pidijmae-na-najvischi-vershini-65305/

Немає коментарів:

Дописати коментар