середа, 18 січня 2017 р.

Марина і Сергій Дяченко «Жирафчик і Пандочка»


Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження



Марина і Сергій Дяченко. Жирафчик і Пандочка. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2004. – 24 с.

Головні герої книги – Жираф, який, як відомо, має дуже довгу шию, що іноді стає йому в пригоді, а іноді заважає; і його товариш Пандочка.
Вони познайомилися у ніч місячного затемнення, коли Жираф допоміг Пандочці спостерігати за затемненням, знаходячись понад хмарами. І відтоді їхня дружба тільки міцнішає.
Друзі навіть разом подорожують до моря на «жираф’ячому поїзді», бо для багатьох тварин створені свої поїзди. Хоча є й такі «солідні зайці», які полюбляють їздити у вовчому поїзді.

Жирафчик поливає квіти на балконах, коли господарі квартир кудись їдуть, а одного разу навіть загасив пожежу на верхньому поверсі будинку. Він допомагає всім, хто потрапив у біду, навіть якщо це невеличкі неприємності. Потримати завісу, щоб у театрі продовжилася вистава, зняти зі стелі павучка, який заплутався у власному павутинні, на деякий час стати вишкою для стрибання у басейн чи знайти загублене мавпеня – усі ці події так чи інакше пов’язані зі зростом головного героя. Буває, що й хочеться сказати: «Жираф великий, йому видніше».
Хоча іноді із самим Жирафчиком відбуваються кумедні пригоди, як то під час відвідування оперного театру чи клубу для «чорно-білих» тварин. А ще він боїться крокодилів...
Пандочка ж більше фоновий персонаж. Це типовий товариш головного героя.
Книга добра, у ній немає темних барв чи якоїсь моралі. Інколи те, що відбувається, нагадує мультфільм.

Висновок: На мою думку, у цій книзі варті уваги тільки малюнки, бо текст надто залежить від них. Непогана книжечка для дошкільників, але особисто у мене якихось особливих емоцій вона не викликала.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:
crazy_squirrel "Відгук" - http://www.livelib.ru/book/1000565749

 

Немає коментарів:

Дописати коментар