Категорія – фантастика
Вік основної аудиторії – 7-12 років
Жанр – пригодницька казка
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту – добре
Ірен Роздобудько. Пригоди на невідомому острові. –
Вінниця: Теза, 2010. – 158 с.
Перевидання у
подарунковому форматі:
Ірен Роздобудько. Пригоди на острові Клаварен. – К.:
Грані-Т, 2011. – 120 с.
Якщо є двоє дівчаток-п’ятикласниць, й одна з них розумниця, а інша
більше схожа на хлопчика, то чекай небезпечних пригод та витівок. Рено, як її
називають однолітки, і Клава – справжні подруги. І тому не дивуєшся, коли вони
вирішують дослідити невідому печеру під річкою.
Хоча це небезпечно – лізти у нікому невідому печеру, та ще й пливти по
ній на човні, лежачи і відштовхуючись від стін руками. Хоча дівчата й вважають,
що завжди можуть повернутися, але й грот може обвалитися, й вони можуть не мати
змоги розвернутися. Але це пригодницька казка, і тому таких запитань під час
читання не виникає.
Потрапивши під землю, дівчат течією виносить до якоїсь дивної печери, а тоді в море, де вони і причалюють до невідомого острова, потрапляючи чи то у минуле, чи то у зовсім інший світ.
Треба віддати належне авторці: її героїні цілком адекватні і живі,
поводяться відповідно до цієї ситуації. Вони різні і гармонійно доповнюють одна
одну, тому можуть подобатись обидві.
Дівчатка знаходять таємничий скарб, який виявляється листом чоловіка, що
колись потрапив на цей острів. Цей чоловік – грішник, обманув кохану жінку, а
його брат став піратом з його вини. Хоча про останню обставину моряк на ім’я Франсуа
Андре не знає. Перед смертю він хоче спокутувати свою провину і просить передати
листа, де розкриває свою таємницю, хлопчику, якого виховав як власного сина.
За законами жанру і брат Франсуа – Бартоломью Андре, і хлопчик, про
якого йде мова в листі, також опиняються на невідомому острові. Подруги бачать,
як до острова наближається корабель, а пірати сходять на берег разом із трьома
полоненими – капітаном, коком і юним Альбертом. Хлопчику таланить утекти, він
зустрічається з Рено і Клавою, які не приховують, що народилися в зовсім іншому
часі. Різниця у знаннях і вихованні стає приводом для багатьох кумедних
непорозумінь і ситуацій.
Згодом всі діти опиняються у лабетах піратів. І зовсім не дивно, що
той, кому вирішує допомогти Клава, – це не просто пірат Криве Око, а Бартоломью,
і він ще остаточно не вирішив для себе, що його життєвий шлях – це грабунок і
вбивства.
Авторці гарно вдалося зробити твір й пригодницьким, із небезпеками, але
й водночас дуже добрим, без жорстокості. Якби його стиль був трохи іншим, то й
змінилася б аудиторія.
Не бажаючи того, дівчатка стають каталізаторами змін в інших людях. Альберт
знаходить свого батька, який хоче повернутися до нормального життя, бо у нього
тепер є родина. Франсуа Андре отримує пробачення і спокій. Команда повертає
собі корабель, бо без ватажків охочі до піратства присмиріли. А Рено і Клава
повертаються додому.
Гарна історія, витримана у чіткій стилістиці відповідно до своєї
аудиторії.
І єдине, за що хотілося б трохи пожурити авторку: не треба було у
передмові писати про те, що ця історія була вигадана нею і її подругою ще у
дитячому віці. Зрозуміло, що невідомого острова, він же острів Клаварен,
названий на честь головних героїнь, не існує, і що доля навмисно звела на його
березі всіх, хто міг змінити життя на краще, незалежно від того, в якому
столітті народилися ті чи інші герої, і що все це є фантастичним припущенням. Але
писати в авторській передмові, що це вигадка двох дівчаток, якось недобре. Є
правила гри, і їх варто дотримуватися.
Висновок: Подорож до невідомого острова в компанії двох симпатичних героїнь –
гарно проведений час, особливо довгим зимовим вечором.
Олена Кравець
Інші думки про книгу:
Валентина Вздульська
"Коли відпочиває критика: кілька зауваг про жіночі образи в сучасній
дитліт" -
http://kazkarka.wordpress.com/2012/01/17/коли-відпочиває-критика-кілька-заува/
Немає коментарів:
Дописати коментар