Сашко Дерманський «День народження привида»

Категорія – для малечі
Вік основної аудиторії – до 7 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Сашко Дерманський. День народження привида. – К.: Фонтан казок, 2017. – 48 с.

У люстерці на обкладинці багато пик і личок. І всі вони привиди? Але ж ми з дитинства знаємо, що примари у свічадах не відбиваються. Тоді як це?..

Казочки-казочки... Вони різні бувають. І про страшних привидів. А про не страшних? Саме така Марта, яка називає себе "зловісною", та направду чиста душа нічого не боїться. І для малюка вона – не страшний привид із розкуйовдженим волоссям, а "тютя". Коли ж так, то треба не лякати, а рятувати бідне маля, що якимось дивом опинилося посеред ночі на вулиці.

Привид Громобій – геть інший. Капосник, який полюбляє лякати літаки. Перетворюється на чорного страхітливого дракона, торохкає громом і викрешує блискавиці. Та коли ти такий злий, що хочеш настрахати літаки до аварії, не перетворюйся на морозиво, щоб замаскуватися серед хмар, і не зв’язуйся із занадто сміливими літачками.

Наступна казка дивна двічі. По-перше, вона не про привидів, а про хлопчика і його батька, які загорнулися у простирадла і сховалися в шафі, щоб налякати маму. По-друге, наприкінці, коли ці двоє вештаються з привидами, то вони померли? Чи випадково дізналися про свято? А як?..

А от від наступної казки мене ледь не знудило. Називається вона "Зелепонь Квартальна", і живе цей привид у телевізорі. Привидка робила безлад у телепрограмі і раз на квартал перестрибувала на інший канал. Та от у мене зовсім інша асоціація з її ім’ям – із Зеленським і "95-м кварталом" – ото капость і нудьга в одному флаконі.

А привид на імення Рудий Зуб сам якось злякався, коли побачив якими страшними стають люди, коли жадають золота.

Є тут і власна авторська версія про Летючого Голландця. От лишень шкода бідолашку, який повівся, ніби на кораблі самі сліпці, коли ті повдягали окуляри.

Морська тематика продовжується – наступна казка про привида Балахатого Блюма, який за життя був жадібним піратом, а тепер стереже у затонулому фрегаті скарби.

З привидом Май Онесом ми вже зустрічалися у дитячому мультику, де на ранок на підлозі так само знаходилися криваві плями. Тільки тут це не пляма, а привидянське мистецтво, яке ніхто з людей не розуміє. Та коли трохи поміняти інгредієнти, при змішуванні може вий майонез. Щиро кажучи, від цієї сто двадцять восьмої трактовки винайдення майонезу вже нудно, а не весело.

А ще на сторінках цього збірника живуть привидки-сестри Гарнюня Гапуня і Ляклива Луїза, та їх не особливо бояться, у вродливу Гапусю, то й взагалі всі закохувалися з першого погляду. А от їхньої бабусі Жахливої Жозефіни можна налякатися до гикавки. І не захочеш, а доводиться вбратися Бабаєм, щоб довести свою профпридатність серед привидів.

І Кривава Мері... Вона така жахлива, що про неї немає історії у цій книзі. (Тільки не кажіть, що така героїня – це пропаганда алкоголю!)

Оригінальні привиди, веселі казочки, хоча й не завжди повністю самобутні, і все було б добре, якби вся ця гоп-компанія не приперлася до автора Сашуки Писуки на день народження, та ще й з подарунками. Якщо це вже казки, то вони, на моє щире переконання, мають бути самостійними казками. Або тоді вже автор якось має бути прописаний від початку, а не вигулькувати наприкінці, мов чортеня з табакерки. Самопіар, як не крути, – той день народження.

А от ілюстрації у книзі дуже-дуже круті!

Висновок: Щиро кажучи, у цій книзі на мене справили враження тільки ілюстрації.

Маргарита Крук

Інші думки про книгу:

Олеся Дибовська "Які страхи ховаються під простирадлами?" - http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/07/04/075645.html

Лариса Лавренюк "Чудовиська, монстри, відьми та привиди: вісім «страшних» казок для дітей" (фрагмент) - https://bokmal.com.ua/books/strashni-kazky-dityam/