понеділок, 20 травня 2019 р.

Лідія Чарська «Казки голубої феї»



Категорія – для малечі, переклад
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – казки
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - дуже добре


Лідія Чарська. Казки голубої феї. – Х.: Ранок, 2011. – 64 с.

Фея розповідає свої казки дітям і дорослим. Феї – чарівні істоти, які часто втручаються в житті і долі людей. Кілька таких історій знаходимо у цій цікаво ілюстрованій книзі.

У казкового короля не було спадкоємця, та владу треба передати гідному, бо інакше в країну прийдуть лихі часи. Фея робить королю подарунок: підказує, на кого має впасти вибір правителя. Та, що має стати наступницею доброго короля, прийде у палац і на плечі у неї сидітиме біла голубка.
Не дивно, що обраницею має стати добра, але бідна сирітка, яка вже піклується про інших, за що її дуже люблять і дорослі, і діти. Вона гідна влади і зможе нею розпорядитися на відміну від красунь, що жадають панувати. Хоча навіть мудрому королю не одразу віриться у пророцтво феї. Так казка вчить дивитися на внутрішній світ людини, а не на зовнішність.
У другій історії ми зустрічаємося з двома братами. Старший озлився на молодшого і відправив його на смерть, прямо в руки чаклуну. Страх не стати правителем, ненависть, черстве серце, що не знає любові, скерували його на шлях зла. Це герцог над людьми.
Та молодшому пощастило, звірі захистили його від чаклуна, і добрий хлопчик став їхнім герцогом.
Час минає, минають роки, й у країну прийшло лихо – сили загарбників значно більші за тих, хто може чинити спротив. Старший брат б’ється з ворогами не на життя, а на смерть, й у найскрутнішу годину на захист рідного краю стають звірі на чолі зі своїм герцогом.
Фінал твору дуже дивний, відкритий, і це неабияк чіпляє. Брати прощають один одному, але незрозуміло, чи вижив старший, чи помер від ран. А молодший повертається до своїх звірів. Така ціна за помилку старшого брата.
Навіть так одразу й не скажеш, чи добре закінчується ця філософська казка.
Наступна історія теж неоднозначна.
Самотній, ображений людьми ведмідь жив у своєму барлозі. Сильний, але такий нещасний, він втратив дружину і дітей, полишив рідний ліс і сховався тут. Та від себе не втечеш, і самотність поступово черствила серце ведмедя. Йому було боляче дивитися на чуже щастя.
І якось під час заметілі ведмідь побачив маленьку фею, вона б загинула, якби ведмідь не забрав її до свого барлога і не відігрів.
Великий ведмідь піклувався про маленьку фею, розважав її, віддавав їй всю нерозтрачену ласку і любов. Його серце відігрілося, а ненависть та образа облишили душу. Фея теж полюбила свого ведмедя, багато місяців прожила вона в лісі. Та ніяке створіння не може жити без собі подібних.
Серденько феї роздирають суперечливі почуття: повернутися до своїх чи залишитися з любим ведмедем, якого вона сприймає як батька й захисника. Що б не вибрала фея, вона неодмінно страждатиме. Погано буде і ведмедю.
Чомусь під час читання цієї історії мені подумалося, що у цій філософській казці змальована проблема батьків та дітей. Батьки мають відпустити свою дитину, хай як би це не було важко.
Фея повертається додому, її історія найкраща, вона не вигадана, а вистраждана, бо це її життєвий досвід. Фея стає королевою. Та повернення це гірке. І читачам теж сумно.
Остання історія розповідає про чарівну зірочку і вередливу принцесу. Щоб догодити їй, дорослі лицарі готові на все. Але кожне нове бажання тяжче виконати, ніж попереднє.
Гарний кінь, якого лицарі знайшли аж в азійського хана, який захотів за свого жеребця цілу стайню золота. А принцеса сказала, що задовго шукали для неї коня, їй він уже не треба. Хоче принцеса дивовижну золоту кішку з бірюзовими очима.
За це бажання ціна вища. За чарівну кішку всі лицарі, окрім одного, служитимуть чаклунці двадцять років. Але і кішка вже непотрібна принцесі, тепер вона хоче зірку з неба.
Тільки у зірочки щодо бажання вередливої принцеси своя думка. І зірочка навчає дівчину мудрості. Любов людей треба заслужити, вона не обумовлена королівською кров’ю та походженням. Якщо ж це сліпа любов, то від неї тільки збитки й лихо.
Зірочка показує принцесі, як люди шанують винахідника, який знайшов спосіб друкувати книги для народу; лікаря, що винайшов ліки від небезпечних хвороб і тим врятував багато життів; багатія, який роздав свої багатства бідним і тепер мандрує світом. Є багато людей, кого по-справжньому люблять за вчинки.
Про що ж іще ця казка? Не потурайте нерозумним бажанням дітей. Не завжди діти самі знайдуть в собі мудрість перерости свій егоїзм, насправді викоханий дорослими.

Висновок: Цікава, глибока і філософська збірка казок, перевірених часом.

Олена Кравець

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар