Вадим Дорошенко «Пригоди Солі та Олі»

Категорія – реалізм
Вік основної аудиторії – 5-10 років
Жанр – психологічна проза
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту - не справило особливого враження

Вадим Дорошенко. Пригоди Солі та Олі. – К.: Мамине Сонечко, 2013. – 36 с.

Ця книга написана для дітей, чиї батьки вирішили народити другу дитину. Психологічна проблема ревнощів до молодшого братика чи сестрички актуальна у будь-якому віці, й у цьому творі автор намагається показати типові проблемні ситуації, які можуть виникнути в родині.

Починається твір із того, що маму забирають до лікарні – вона народжує Олі молодшу сестричку, яку дівчинка наперекір волі дідусів і бабусь називає Солею.

У творі багато й досить кумедних ситуацій. Наприклад, донька зловила батька, коли він таємно грався іграшками, бо через голодне дитинство не вдовольнив цю жагу раніше. Тепер це спільна таємниця батька і старшої доньки.

Оля дівчинка незвичайна, росте швидше за своїх однолітків, тому у класі їй доводиться сидіти за вчительським столом. Одного разу Олю навіть приймають за перевіряючу. Хоча такі відступи від основної думки книги, на мою думку, не сприяють кращому розумінню головної ідеї.

Одного разу, вже школяркою, Оля вирішила розпочати нове життя і втекла з дому. Молодша сестра їй набридла, набридли й батьки, які кажуть, що Соля маленька і на це треба зважати. Можна багато надумати собі про батьків, приписуючи їм хибні думки, почуття й дії. І добре, коли все закінчується порозумінням.

А якось на горищі оселилась котяча родина, і це окрема історія для двох сестричок.

І вже зовсім фантастична пригода з магічною силою телебачення. Телевізор діє на Олю гіпнотично. І замість того, щоб провести літо у мандрах рідною країною як нормальні діти, вона майже непорушно просиділа кілька місяців перед екраном. Всі думали, що то не людина, а манекен у магазині. Врятувало бідолашну тільки вимкнення електрики.

За своїм форматом книга розрахована на читання батьками дітям: дрібні шрифти, незручне розташування тексту для самостійного читання дитиною. Окрім того, читання разом із батьками, емоційне наповнення ситуацій, може сприяти кращому розумінню змісту книги, знаходженню власних рішень у розв’язанні потенційних проблем.

Висновок: Текст книги функціональний, і я б назвала її не художнім твором, а психологічним інструментом для подолання потенційних родинних криз. Хоча в мене є сумнів, що ця технологія буде дієва: надто історії збірника не систематизовані і структурно майже не поєднані між собою.

Дарина Пилипенко

Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.